Актуально
19523 перегляди
 |
Червона рута Назарія Яремчука... |
На початку 1970-х молодий соліст ВІА «Смерічка» Назарій Яремчук переживав свій зоряний час. Його проникливий голос став відомим не лише в Україні, а й в усьому Радянському Союзі й у всій українській діаспорі.
Народився Назарій у буковинському селі Рівня 55 років тому – 30 листопада 1951 року, в селянській родині, був четвертою дитиною. Батько мав чудовий тенор, співав у церковному хорі, мати теж добре співала та ще й була неперевершеною акторкою у Вижницькому народному театрі. Назарій почав співати змалку, бо в сім'ї співали всі.
У 1969 році він закінчив Вижницьку середню школу і спробував вступити на географічний факультет Чернівецького університету, але перша спроба була невдала. Довелося попрацювати сейсмографом у геолого-розвідувальній партії, потім закінчив курси шоферів.
Але співочий талант уже тоді неможливо було втримати: знайомих і друзів вражав його спів, який незабаром зазвучав і на самодіяльній сцені.
Все-таки, вступивши згодом на географічний факультет Чернівецького університету, Яремчук потрапляє й у професійне мистецтво, - саме в цей час вокально-інструментальному ансамблю «Смерічка» потрібні були юні співаки і Назарій разом з Василем Зінкевичем стає в Чернівцях солістом вокально-інструментального ансамблю «Смерічка».
Голос Назарія, дзвінкий і приємний, сподобався, він легко вписався в колектив, його полюбили всі.
Самобутність творчого почерку «Смерічки» найяскравіше проявляється в пісні «Горянка», за яку В.Зінкевич і Н.Яремчук завоювали звання лауреатів Всесоюзного конкурсу «Алло, ми шукаємо таланти».
Всеукраїнську і всесоюзну славу цьому ансамблеві та його солістам здобула пісня Володимира Івасюка «Червона рута».
Пісні «Смерічки» того часу відразу — стали популярними і з часом увійшли до золотого фонду української естради, принесли всесвітнє визнання. Завойовану високу репутацію підтвердили вдалі виступи у Всесоюзних конкурсах «Пісня - 71» та «Пісня - 72».
У 1973 році ансамбль запросили на професійну сцену — до Чернівецької обласної філармонії. Живлячись цілющими соками фольклору, він протистоїть модним, швидкоплинним течіям і піднімається на нові вершини: у 1972 році — обласна комсомольська премія ім. К. Галкіна, через 10 років — Республіканська премія ім. М. Островського, у 1984 році — лауреат Всесоюзного конкурсу до 40-річчя Перемоги, 1985 рік дипломант ХІІ Всесвітнього фестивалю молоді і студентів у Москві.
У 1975 році Назарій закінчив навчання в Чернівецькому універистеті й спробував працювати на кафедрі економічної географії, але — перемогла пісня.
Дуже багато працює — бере участь у гастрольних поїздках по всіх республіках колишнього Союзу; популярних фестивалях «Київська весна», «Московські зорі», «Кримські зорі», «Білоруська осінь», «Білі ночі», «Марцішор», «Вогні магістралі - 77» (перший фестиваль на БАМі).
У 1978 році йому присвоєно звання заслуженого артиста України, нагороджено орденом Дружби народів.
Колектив «Смерічки» був учасником культурної програми ХІІ Олімпійських Ігор, Першого Міжнародного фестивалю політичної пісні, що відбувався у Києві, виступав для делегатів і гостей всіх визначних форумів.
Чимало прихильників таланту буковинського митця в Румунії, Монголії, Чехії і Словаччині, Німеччині, Лаосі, Афганістані. Звучав його голос і на Чорнобильській АЕС, де він побував з концертами тричі.
У 1987 році Н. Яремчук отримує звання народного артиста України. 25 років виконавської творчості — це святе служіння своєму народові, тій українській пісні, що всмоктав з молоком матері. Його пісня звеличує, піднімає гідність, вертає молодим козацьку славу, дбає про невмирущу історію минулих поколінь.
У 1988 році Назарій Яремчук закінчує Київський інститут культури, факультет сценічної режисури.
Найщасливішим днем свого життя він вважав день, коли Україна здобула Незалежність. Співак концертує багатьма країнами світу, де є українська діаспора.
Після далеких гастролей в Аргентині і Бразилії, Канаді і Сполучених Штатах, він, мов дерево, що вбирає наснагу своїми коренями з рідної землі, цілував Буковинську землю і дякував долі, що знову рідна домівка чекає повернення свого вірного сина.
Творчий політ Яремчука обірвала тяжка хвороба.
1995 року Назарій їде на лікування до Канади. У Вінніпегу канадський лікар, який робив Назарієві операцію, знаючи те, що він популярний співак своєї держави, не взяв ані цента за свою працю. Однак хвороба безжальна — операція не допомогла. Вже відчуваючи, що помирає, Назарій Яремчук повертається на Україну, щоби доспівати свої останні пісні.
30 червня 1995 року його не стало...
Голос Назарія, чистий, як ранкова роса, щедрий, як колосиста нива, високий, як небо голубе, завжди буде нести добро в людські серця. Адже співав, навіть будучи тяжко хворим, і вірив, що високе мистецтво спасе світ і допоможе людям жити.
Більше новин за темою «Календар»:
