Актуально
Регіон: 
 |
Криму загрожує екологічна катастрофа через зрив програми з утилізації радянської хімзброї |
Неприйняття Україною заходів щодо утилізації похованої на дні Чорного і Азовського морів хімічної зброї дають підставу говорити про реально існуючу загрозу екологічної катастрофи в регіоні. Про це свідчать документи, наявні в розпорядженні .
Як відомо, Україні хімічна зброя дісталася з часів Другої світової війни. Контейнери і боєприпаси з іпритом, люізітом, зарином і зоманом затоплені практично по всьому кримському узбережжю Чорного моря, є і в Азовському. У 1941 р., перед окупацією Криму німецькими військами, радянське командування прийняло рішення: боєприпаси з ОР (отруйними речовинами), що вже тоді було під забороною декількох конвенцій, "заховати" в море. Наразі Росія має координати всіх місць затоплення, але надати дані українській стороні відмовляється, тому пошуки затопленої хімзброї Україні довелося вести своїми силами.
Технологія знешкодження проста: контейнер (як правило, металеві бочки) омонолічують (поміщають у саркофаг - залізний каркас, який заливають спеціальним бетоном), а потім перезатоплюють на великих глибинах, не менше 130 метрів. У 1996 р. Кабінет міністрів своєю постановою №1415 затвердив Програму пошуку та знешкодження залишків хімічної зброї, затопленої у виключній (морській) економічній зоні України. Спочатку необхідні роботи планувалося виконати протягом 1997-2002 рр., але потім терміни ще двічі продовжували - до 2006, а потім - до 2010 р. Термін дії програми закінчився в 2010 р. з показником виконання 36-44%, але Кабмін відмовився її продовжувати.
У розпорядженні ZN.UA виявилося відомче листування - звернення голови Рахункової палати України Валентина Симоненка до президента Віктора Януковича, узгодження різними відомствами і міністерствами проектів постанов Кабінету міністрів, листи вчених в профільні міністерства про необхідність продовження держпрограми зі знешкодження залишків хімічної зброї. Всі нормативні документи, прийняті по даній держпрограмі, закриті для громадськості, хоча вони стосуються інформації, доступ до якої за чинним законодавством не може бути обмежений.
До теми:
