Актуально
6261 перегляд
 |
Сталінська репресивна система діє. Скільки «вередюків» нині за ґратами? |
При цьому оскаржити незаконний вирок нині практично неможливо через небажання судів виносити виправдальні рішення, наголошують правозахисники. Тим часом представники влади переконані у протилежному і наголошують на тому, що число тих, кого ув’язнюють за грати, наразі скорочується.
«Коли ми поїхали до нього перший раз провідувати, він передав мені записочку маленьку: «Не вір нікому: я не вбивав! На моїх руках немає крові! Бог бачить все: я не вбивця!», – розповідає Марія, тітка довічно засудженого В’ячеслава Полішка. Свого часу чоловікові інкримінували вбивство двох дівчат у кав’ярні під час пограбування. Між тим журналісти Олена Талаєва та Олексій Кутєпов провели власний «слідчий» експеримент, який нібито доводить алібі чоловіка, а отже, і його невинуватість. Відтак наразі вони борються за те, щоб незаконно, на їхню думку, ув’язненого звільнили.
Тим часом координатор проекту «Вбивці, які не вбивали» Олег Веремієнко наголошує, що сьогодні, як мінімум, кожен 5 засуджений в Україні сидить незаконно. За його словами, усі адвокати, які займаються кримінальним правом і працюють хоча б 5-10 років, мають одного, двох або навіть трьох засуджених, які отримали щонайменше 15 років за злочин, який не скоювали.
При цьому експерт зауважує, що потрапити за грати за чужий злочин в Україні може будь-хто: від посудомийки до бізнесмена, – тому що країною «керують клани силовиків». За словами Веремієнка, справжньому злочинцю сухим із води насамперед дозволяють вийти корупція та відсутність незалежного правосуддя.
«Будь-який вбивця, у якого є гроші, може відкупитися: заплатити судді, міліції, прокуратурі, і ті за гроші призначать «цапа-відбувайла». Це дуже поширена в Україні практика на сьогоднішній день. Друга причина – суддям погрожують, залякують. Є таке ганебне явище, як телефонне право. Якщо ви комусь перейшли дорогу і десь нагорі вас вирішили посадити, то 95 відсотків, що їм це вдасться, а вам доведеться доводити, що ви не верблюд», – констатує Веремієнко.
Кількість виправдальний вироків стабільно мізерна – Захаров
За злочини, яких не вчиняли, згідно з опитуванням соціологічної групи «Рейтинг», бояться бути засудженими 26 відсотків українців.
Голова Української Гельсінської спілки, правозахисник Євген Захаров наголошує, що у нинішніх умовах оскаржити незаконний вирок в Україні практично неможливо. Головним чином – через несхильність судової системи виносити виправдальні вироки, яких стабільно не більше 0,3 відсотків від загальної кількості (не допомогло навіть ухвалення нового КПК).
«Судді знають, що прокуратура завжди буде оскаржувати вироки виправдальні. І оскільки робота судді оцінюється за кількістю вироків, які були скасовані у вищій інстанції, треба бути дуже впевненим в собі суддею, щоби винести такий вирок виправдальний, бо з великою вірогідністю він буде скасований за відповідним позовом прокуратури», – каже він.
Відтак єдиним важелем впливу, на думку правозахисника, лишається відстоювання правової позиції незаконно засудженого у судах усіх інстанцій (а якщо порушено права, гарантовані Європейською конвенцією з прав людини, то і в Європейському суді).
Сотні, тисячі людей вже не йдуть за грати – Колесніченко
Тим часом регіонал, член парламентського комітету з питань верховенства права та правосуддя Вадим Колесніченко зауважує, що оскаржувати судовий вирок в Україні легко, адже цей процес відкритий. Окрім того депутат відзначає, що у судовій системі останнім часом є позитивні зрушення: зокрема, скорочення кількості тих, кого ув’язнюють.
«Сьогодні сотні, тисячі людей вже не йдуть за грати, бо до них підбираються різні запобіжні заходи, які вже можна робити в зв’язку з Кримінально-Процесуальним Кодексом і бюджет держави поповнюється на десятки мільйонів гривень. це вже реально всі відчули», – наголошує Колесніченко.
Між тим, лише довічне покарання в Україні нині відбуває майже 2 тисячі осіб, що більше не тільки, ніж у Європі, а й в Росії.
Більше новин за темою «За право людини»:
