Актуально
6186 переглядів
 |
Більшість українців очікують фарсу замість виборів, але протестувати не збираються |
Такі результати соціологічного дослідження, що було проведене Центром Разумкова з 30 вересня по 5 жовтня 2010 року, в ході якого було опитано 2007 респондентів старше 18 років в 75 містах і 54 селах у всіх областях України, Києві та АР Крим за вибіркою, що репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
При цьому з числа респондентів, впевнених у майбутніх фальсифікаціях, 47,3% припускають, що вони будуть на користь пропрезидентських політичних сил, 7,7% — на користь опозиції, а 35,4% — на користь і тих, і інших. У разі фальсифікації виборів 14% респондентів висловили готовність взяти участь у мирних акціях протесту, 12,9% можуть взяти участь залежно від того, якими будуть масштаби фальсифікацій і яка саме політична сила буде ці фальсифікації здійснювати, а 63,2% громадян не готові брати участь у протестних акціях.
Ідею про доцільність продовження терміну діяльності нинішнього складу Верховної Ради України до 2015 року для того, щоб нові вибори Верховної Ради відбулися одночасно з виборами Президента України, підтримують лише 25,2% опитаних, не підтримують 55,3%. Рішення про скасування конституційної реформи 2004 року громадяни України частіше сприймають негативно (34,7%), аніж позитивно (21,5%). 24,0% поставилися до цього байдуже, а 19,8% не змогли відповісти.
Щодо оцінки ставлення до діяльності влади та окремих політиків, то результати дослідження свідчать про її неухильне зниження. Ще в серпні оптимізм громадян щодо розвитку подій в Україні значно знизився в порівнянні з першою половиною 2010 року, і в жовтні ця оцінка залишилася практично незмінною: лише 28% респондентів вважають, що події в Україні розвиваються у правильному напрямку і 48,2% — що в неправильному. Так само після серпневого зниження залишився незмінним рівень підтримки діяльності органів влади.
Щодо рівня підтримки окремих політиків, то в порівнянні з серпнем спостерігалася тенденція зниження частки тих, хто повністю підтримує дії керівників вищих органів державної влади (президента України Віктора Януковича, прем'єр-міністра України Миколи Азарова, віце-прем'єр-міністра України Сергія Тігіпка, спікера Верховної Ради Володимира Литвина), але зросла частка тих, хто «підтримує окремі дії» цих політиків. Якщо ж порівнювати рівень підтримки цих політиків з травнем нинішнього року, то він знизився істотно. Рівень підтримки екс-прем'єр-міністра Юлії Тимошенко та екс-президента Віктора Ющенка протягом останніх місяців був стабільно низьким. У жовтні в порівнянні з серпнем незначно зросла частка тих, хто підтримує окремі дії лідера «Фронту змін» Арсенія Яценюка.
Оцінка громадянами зміни ситуації в країні після президентських виборів також має негативну динаміку. Після травня спостерігається тенденція зниження частки тих, хто вважає, що ситуація покращилась (з 37,5% у травні до 19,0% у жовтні) і зростає частка тих, хто дотримується думки, що ситуація погіршилася (відповідно 13,5% і 37 , 1%).
Змінилися також оцінки громадянами мотивації діяльності Януковича. Якщо в травні громадяни України були частіше схильні вважати, що його дії спрямовані на захист загальнонаціональних інтересів, то в серпні і в жовтні — що вони перш за все спрямовані на захист власних інтересів та інтересів свого політичного оточення.
Після травня знизилася частка тих, хто вважає, що дії нової влади виправдали його очікування (з 24,8% у травні до 10,1% у жовтні), що влада виявилася кращою, ніж він очікував (відповідно 7,1% і 4,7%), а також тих, хто дотримується думки, що ще рано давати оцінку діям влади (відповідно 39,9% і 30,5%). Зросла частка тих, хто вважає, що нова влада не виправдала їхніх очікувань (відповідно 6,0% і 19,2%), а також тих, хто відповів «я від нової влади нічого доброго не очікував, так і сталося» (відповідно 12 , 7% та 19,2%) і «я від нової влади нічого доброго не очікував, але вона виявилася ще гіршою, ніж я думав» (відповідно 5,3% та 12,9%). Продовжує знижуватися число громадян, які вважають, що нинішня влада краща за попередню. Якщо в травні такої думки дотримувалося 49,2% респондентів, то в жовтні — тільки 30,7%. Зате відносна більшість 44,7% вважають, що нинішня влада нічим суттєво не відрізняється від колишньої — у травні таких було лише 24,9%. Також зросла частка тих, хто вважає, що нинішня влада гірше, ніж колишня (з 12,0% до 17,0%).
Думки щодо відповідальності за стан справ в країні, розділилися: 36,5% більшою мірою схильні покладати відповідальність на попередню владу, трохи менше (33,9%) — в рівній мірі на попередню і нинішню владу і 22,0% — більшою мірою на нинішню владу.
Серед суспільних інституцій найбільшою довірою як і раніше користується церква і засоби масової інформації, а найнижчим — банки та політичні партії.
Нагадаємо, 11 вересня стартувала виборча кампанія з виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, які відбудуться 31 жовтня.
Більше новин за темою «Вибори-2010»:
