![]() |
Крик від болю... Крик про допомогу! |
Батько Роман розповідає, що лише у 12 років лікарі діагностували епілепсію:
«Найгірше те, що ми покинуті самі на себе. Для нас немає місця... Для Зоряни в Україні немає місця… Жодна школа, жодна лікарня, жоден притулок... Для нас варіант – хіба в інтернат для дітей психічно неповносправних, як кажуть, для «відказників». Нам пропонували написати заяву про те, що ми від Зоряни відмовляємось. Але я такого ніколи не зроблю! Тому, що це – вбивство своєї дитини. А на це я ніколи не піду!».
У Зоряни атрофована частина мозку. Це і є причиною приступів. Імениті професори кажуть, що дівчину врятує лише видалення цієї частини мозку. В Україні, Росії, Польщі таких операцій не роблять. Дівчину погодились оглянути німецькі нейрохірурги. Вони й підрахували, що на обстеження та операцію потрібно до 60 тисяч євро:
«Я не знаю, як буде далі… але нам бодай зняти оті приступи болю. Бо вже стільки років дивитися, як мучиться твоя дитина і нічим не могти допомогти і зарадити... Зрештою, ми не вічні… ми не вічні...».
Коли починається приступ болю батьки з Зоряною йдуть до лісу. Буває, що там вони проводять цілий день, за який проходять 10, а то й більше кілометрів. Адже біль викликає раптову невмотивовану агресію. Мама Зоряни, Любов Пророк, каже, що через біль Зоряна може бути небезпечною для людей: