Аратта - На головну

25 квітня 2024, четвер

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- найдовша печера на Україні носить назву «Оптимістична» і знаходиться на Поділлі - це гіпсова печера на глибині 20 м, протяжністю понад 230 км. Вхід до неї розташований поблизу села Королівка Борщівського району Тернопільській області. Це найдовша гіпсова печера у світі і друга за протяжністю, - вона поступається лише Мамонтовій печері в США...
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


Сьогодні - найдовша ніч і початок святкування Різдвяних свят

Народний Вісник 19254 перегляди

Опубліковано - 22.12.2011 04:30 | Всі новини | Версія для друку

Сьогодні - найдовша ніч і початок святкування Різдвяних свят
Сьогодні - найдовша ніч і початок святкування Різдвяних свят
Зимове сонцестояння, при найбільшому південному схиленні Сонця, настає сьогодні, 22 грудня о 7:30 за Київським часом, й уважається початком астрономічної зими - Сонце вступає в знак Козерога.

Сьогодні - найдовша ніч року. Тривалість світлового дня - 8 годин.

У момент зимового сонцестояння Сонце у своєму видимому русі по екліптиці найбільше віддаляється від небесного екватору (проекції земного екватору на небесну сферу) і досягає найбільшого південного схилення - займає найнижче положення відносно видимого горизонту.

У такому положенні сонячний диск затримається впродовж трьох днів (звідки й походить власне назва “сонцестояння”) - і вже, починаючи з неділі, почне поступово підніматися над горизонтом, - його “небесний шлях” збільшуватиметься, а світовий день почне прибувати.

Цей період вважається початком астрономічної зими і зміною зодіакального сузір`я - Сонце вступає до знаку Козерога і повертає на весну.

Здавна саме це триденне “завмирання” Сонця і наступне його “народження” святкувалося як Свято народження Сонця - або Різдво. Наші пращури святкували Різдво Коляди - язичницького сонячного божества (звідки і походить назва традиційних святкувань - колядок). Інші народи, які дотримувалися язичницького віросповідання мали свої відповідні божества.

«Сонце – на літо, зима – на морози» - кажуть в народі. Календарно-обрядові звичаї наші пращури строго узгоджували з астрономічним станом Космосу.

«Радуйся, ой радуйся, земле, Ясен Світ народився». Пам’ятаєте? – Це до сих пір одна з найпопулярніших колядок в Україні (див. відео). Народжується Молоде Сонце, коли закінчується зимове сонцестояння і день починає приростати. Це Коляда. Час співати колядки – величальні пісні українських хліборобів, пов’язані з давнім арійським культом Сонця. Предки українців відзначали три фази Сонця - весняне рівнодення, літнє і зимове сонцестояння.

В давніх арійських текстах Ріґведи описано, що Бог Індра в цей день покотив колесо Сур’ї, а наші давні Пращури – арійські племена, що залишилися на рідній землі – вважали, що це Сварог запалив і пустив у хід Сонячне колесо. Це народився Божич — Син Бога Неба – новий круг Сварога-Зодіака.

Сонячне колесо, символ зимового сонцевороту, до сих пір присутній на різдвяних святах у Карпатах: колесо вкривають горючим матеріалом, підпалюють і пускають з гори.

Календарно-обрядові звичаї в давні часи строго узгоджувалися з астрономічним станом Космосу, завдяки чому в праукраїнців виробились космогонічні міфи про Сотворення світу, великодні, купальські, обжинкові релігійні тексти, що дійшли до нас у фольклорних записах.

Різдво Божича-Коляди – це народження молодого Сонця, яке щодня поборює темряву своїми ніжними промінчиками, що навесні оживляють Землю і всю природу. Закінчується Корочун - найтемніша частина року. Разом із житнім снопом, Дідухом, входять до нашої оселі Духи нашого Роду. На столі дванадцять страв – за числом місяців року. Першу ложку куті старійшина Роду підкидає до стелі і промовляє: "Дідів кутею пом’яніте і чаркою не обменіте".
Разом із житнім снопом, Дідухом, входять до нашої оселі Духи нашого Роду
Разом із житнім снопом, Дідухом, входять до нашої оселі Духи нашого Роду
Це свято виникло ще у трипільців - в V тис. до н.д. - в часи існування Сонцеподібної Аратти. Наші пращури готували Святвечір - кутю (пшеницю з маком) та 12 страв. У цю святу ніч душі предків, вселені в дідухові, злітаються до своїх родів.

Пізніше всі слов’яни, на які поширився світогляд і звичаї наших давніх предків, розуміли Коляду як втілення природного циклу, що повторюється з року в рік. Коляду зображали у вигляді снопа (подібно до нашого Дідуха) або солом’яної ляльки, що приносили в цей день до хати. Молоді люди перевдягались і ходили по дворах співати колядки, бажаючи добробуту господарям. Іноді отримані від господарей подарунки – печиво, коровай тощо – називалися Колядой.

Зараз в Україні Коляда асоціюється перш за все з колядками, які співають на свято Різдва Христового. Але небагато хто знає, що спочатку ці колядки співалися Коляді на його Різдво.

Православні та греко-католики святкують Різдво 7 січня. Вони користуються Юліанським календарем, або старим стилем. Римо-католики відзначають це свято за сучасним Григоріанським календарем, тобто на два тижні раніше.

Початок Різдва за Григоріанським календарем співпадає з астрономічним явищем - збільшенням світлового дня після зимового сонцестояння, яке і відбувається в ніч з 24 на 25 грудня.

Попри загальноприйняте твердження, у Біблії немає точної дати народження Ісуса, як і нема згадування про Різдво. Офіційним церковним святом Різдво Христове стало у IV столітті, і Римський папа Юлій I “за випадковим збігом” приурочив його до 25 грудня - дня язичницького свята, що мало назву Сатурналії (свято на честь Сатурна - бога землеробства та родючості).

Доречі прадавня традиція святково прикрашати різдв`яне дерево (традиційно - для Європи - це хвойні дерева, а східні слов`яни прикрашали сніп-дідух) критикується Біблією як “поганська” (язичницька) і раніше була заборонена в християнському світі:

“Так говорить Господь: Не навчайтесь доріг цих народів, і небесних ознак не лякайтесь, бо тільки погани лякаються їх!
Бо устави народів марнота вони, божок бо це дерево, з лісу вирубане, і це діло рук майстра сокирою!
Сріблом та злотом його прикрашають, цвяхами та молотками прикріплюють їх, і він не захитаїться.
Вони, як опудало на огірковім городі, й безмовні, і конче їх носять, бо не ходять вони. Не бійтеся їх, бо не вчинять лихого, і також учинити добро це не в їхній силі!” (Єрем 10:2-5)


В Європі перші справжні різдвяні ялинки з’явилися у Страсбурзі лише у XVII столітті...

До теми:
Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Народний Вісник»:
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Ніколи не виживе той народ, котрий сприймає свою історію очима сусідів”
Фрідріх Ніцше

 
 

 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.