Аратта - На головну

18 квітня 2024, четвер

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- передтечею кінотворчості італійськіх неореалістів була стрічка, знята українською кіностудією. Цією кінострічкою фахівці вважають фільм Марка Донського “Веселка” (1943 рік) за однойменною повістю Ванди Василевської. Фільм був знятий на київській кіностудії, яка в роки Другої світової війни була евакуйована в Середню Азію. Він розповідає про українське село під час війни. Президент Рузвельт, переглянувши фільм, надіслав режисерові телеграму з подякою, а у 1944 році картина була відзначена Асоціацією кіно і радіо США.
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


Правозахисник Семен Глузман вважає, що спроби влади залякати народ наштовхнуться на більший спротив

За право людини 8782 перегляди

Опубліковано - 31.01.2014 16:28 | Всі новини | Версія для друку

Правозахисник  Семен Глузман вважає, що спроби влади залякати народ наштовхнуться на більший спротив
Правозахисник Семен Глузман вважає, що спроби влади залякати народ наштовхнуться на більший спротив
Сьогодні українська влада вже не хоче працювати легальними методами.

Про це у коментарі кореспонденту Gazeta.ua сказав відомий український правозахисник, колишній дисидент і політв’язень Семен Глузман.

На його думку, питання: "Чому сьогодні людей просто відловлюють на вулицях, катують і залякують" потрібно адресувати президенту України Віктору Януковичу, який, разом з тим, не хоче відповідати ні на які питання.

"Влада легальними методами працювати вже і не хоче: раніше не вміла, а тепер вже і не хоче", - зауважив Глузман.

За словами колишнього дисидента, спроба залякування з боку влади є безглуздою.

"Тому що це викликає ще більший спротив. Більшу ненависть. Можна розпускати легенди, що це звідки-небудь з Анголи чи з Росії. Але, знаєте, тоді це є ще страшнішим. Тоді, а що роблять спецназівці з Анголи, Росії чи Мозамбіку на території суверенної України? Зрозуміло, що це роблять свої", - зауважив Глузман.
Правозахисник підкреслив, що живучи у таких умовах, громадяни мають задавати питання перш за все самим собі.

"Трагедія в нас самих насправді. Всі ніби-то розумні, всі розуміють. І в Луганську область поїдеш, і там ніби-то. Всі кажуть про одні речі: хочуть жити комфортабельно, спокійно. А як ідуть на вибори, то вибирають Черновецького, Добкіна, чи Кернеса. І ось це - трагедія. Бо, насправді, є тільки один спосіб дійсно вирішити ці проблеми - вибори. Але, боюся, що якщо станеться диво і відбудуться вибори, то знову виберуть якихось "антидобкіна" чи "антикернеса". І буде інша смуга - інших жорстокостей. Демократія, вона така. Тільки виборами: думай, коли йдеш вибирати. А в нас як, йшов Майдан і в цей же час обирають Пилипишина і співаючого ректора. Це говорить про те, що Майдан був в той час якимось штучним острівком, а все лишалось як колись. Разом з тим, народ є відвертим і хорошим", - додав колишній дисидент.

Глузман навів приклад з життя.

"Ось мені знайома розповідала, що її співробітниця, прибиральниця голосувала за Пилипишина. Проста, звичайна жінка. Її питають: "Навіщо ж ви це робите?". А вона відповідає:"Ну як? За моєї зарплати для мене ці 200 гривень - великі гроші". Моя знайома вислухала це все і каже: "Ну ви б могли взяти гроші і не голосувати за нього". "Ні, я так не можу", - відповіла прибиральниця", - розповів правозахисник.

Він охарактеризував такі справи словом "рабство".

"Таке миле, спокійне, тихе рабство. І поки моє покоління не винесуть на кладовище, то так і буде", - зауважив Глузман, але разом з тим відмітив, що шанси на краще майбутнє в українського суспільства таки існують.

"В Білорусії та Росії цього ж не відбувається. Просто не потрібно думати, що якісь чужі прийшли. Це так ми у своєму домі ведемо себе", - вдався до порівнянь співрозмовник.
Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «За право людини»:
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Від Трипілля українці як солідаристи тяжіють до кооперативної співпраці, але у 1929 році більшовики перетворили на колгоспи та радгоспи численні сільськогосподарські товариства, машинові товариства, товариства спільного оброблення землі, тощо...”
Юрій Липа

 
 

 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.