X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
Аратта - На головну

15 липня 2020, середа

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- Київ був найбільшим містом Європи у ХІ сторіччі, в п’ятдесят разів більшим за Лондон, в десять – за Париж. Досяг свого розквіту за Ярослава Мудрого (1010-1054 н.е.), який поріднився з королівськими родинами Франції, Норвегії, Румунії та Польщі. Німецький церковний діяч XІ століття єпископ із Саксонії Титмар Мерзебурзький у своїй «Хроніці» у 1012 - 1018 роках, характеризує Київ як «велике місто, у якому більш 400 церков, 8 ринків, незліченна кількість жителів». На початку ХІ століття теперішня столиця України мала 50 тисяч населення. Для порівняння, у Лондоні на той час мешкало 20 тисяч жителів. Німецький хроніст XІ століття Адам Бременський називав Київ «суперником костянтинопільського скіпетра, найчарівнішої прикраси Греції».

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Члени ЄС стривожені наслідками візової лібералізації з країнами Східного партнерства

Політика 1451 перегляд Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 21.04.2020 18:56 | Всі новини | Версія для друку | Коментарі (0)

Члени ЄС стривожені наслідками візової лібералізації з країнами Східного партнерства
Члени ЄС стривожені наслідками візової лібералізації з країнами Східного партнерства
Держави Євросоюзу досі не досягли остаточної згоди щодо амбіцій на членство з боку східних сусідів блоку, а також стривожені наслідками вже запровадженої візової лібералізації – про це свідчить документ, який опинився в розпорядженні Радіо Свобода.

Текст на сім сторінок наразі є предметом суперечок між дипломатами 27 країн-членів ЄС у Європейській Раді. Документ містить відповідь на комюніке Європейської комісії щодо Східного партнерства, презентоване минулого місяця. Очікується, що його схвалять найближчими днями.

Обговорюваний документ містить кілька висновків у дужках – це означає, що учасники дискусії ще не досягли єдності щодо формулювань.

Чиновники ЄС на умовах анонімності повідомили Радіо Свобода, що Франція, підтримувана кількома східноєвропейськими членами блоку, наполягла на тому, щоб внести в дужки фразу «Рада визнає євроінтеграційні амбіції та європейський вибір причетних Східних партнерів, як це зазначено в угодах про асоціацію».

Водночас урядовці Євросоюзу заявляють, що, за їхніми очікуваннями, Франція все ж погодить це формулювання, адже протягом кількох останніх років воно було стандартним для визнання можливості для Грузії, Молдови та України вступити в Євросоюз у майбутньому.

Також у абзаці, який описує потребу в посиленні спрможності Східних партнерів протидіяти гібридним загрозам та шкідливій кіберактивності, деякі держави вимагали додати зауваження «водночас пам’ятаючи про неконфліктний підхід до Східного партнерства». Ця обмовка наразі в дужках.

Натомість схоже, що члени Європейської Ради дійшли повної згоди щодо можливості призупинення візової лібералізації. Хоча наразі воно не вважається неуникненним, документ свідчить, що держави-члени «зазначають, що велика кількість необґрунтованих заявок на отримання притулку від громадян деяких країн Східного партнерства в країнах ЄС викликає тривогу».

В минулому Німеччина і Швеція вже скаржилися на те, що представники кримінальних угруповань Грузії використовували візове послаблення для здійснення операцій на території цих європейських країн.

Обговорення цього документу триває в той же час, що в Європарламенті дебатують щодо попереднього варіанту звіту про майбутнє Східного партнерства.

Цей неформальний текст пропонує більш амбітні цілі, ніж документ Європейської Ради. Зокрема він передбачає створення спільного економічного простору між ЄС та Східним партнерством, а також поступову інтеграцію цих шести країн у енергетичний союз ЄС, транспортну мережу та Єдиний цифровий ринок.

Програма Східного партнерства стартувала 2009 року і має на меті наблизити Україну, Вірменію, Білорусь, Гузію, Молдову та Азербайджан ближче до блоку. Водночас вона не містить чіткої пропозиції вступити до блоку.

З того часу Грузія, Молдова та Україна підписали угоди про асоціацію з Євросоюзом, в тому числі угоди про вільну торгівлю. Однак деякі країни-члени неохоче публічно обговорюють питання долучення нових держав до ЄС.

Москва неодноразово висловлювалася проти програми Східного партнерства, заявляючи, що зміцнення економічних зв’язків між Євросоюзом та її основними торговельними партнерами може нашкодити інтересам Росії.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Політика»:
  
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

У сучасних умовах будь-яка нація, що не бажає «самознищення» чи рабського становища у світовому співтоваристві, повинна на перше місце висувати завдання інтелектуальної безпеки”
Юрій Канигін

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 

 
Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2020.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.