Актуально
10649 переглядів
 |
Ще дві тисячі жертв комуністичного режиму перепоховано у Биківні |
Уперше за весь час подібних перепоховань церемонія відбулася з військовими почестями. Окрім офіційних осіб та родичів жертв репресій, у церемонії взяли також участь представники польської дипломатичної місії.
Адже сред репресованих енкаведистами - кілька сот поляків.
Чотири гектари землі сумнозвісного Биківнянського лісу. На ділянці, яку з 1937-го року НКВС використовував для своїх спеціальних потреб, цього року ексгумували останки майже двох тисяч осіб.
Встановлено, що серед них - військові прокурори, офіцери та рядові Київського військового округу. Разом із жертвами політрепресій спочиватимуть 29 червоноармійців, розстріляних у 1941-му.
Віталій Казакевич, представник комісії у справах увічнення пам'яті жертва репресій: "З тридцяти тисяч, що туту можуть бути, ми розсекретили і оприлюднили на своєму сайті 17 тисяч імен".
Разом з українцями, які постраждали від тоталітарного режиму, у Биківнянській землі знайшли вічний спокій кількасот польських вояків, закатованих НКВС. Сьогоднішнє перепоховання - перший результат пошукових робіт, проведених двома державами.
Анджей Пшевозьнік, секретар ради охорони пам'яті боротьби і мужності: "Для нас - це надзвичайна подія. У Польщі мешкає кілька тисяч осіб, чиї рідні спочивають у Биківнянському лісі. Лише нині, коли минуло стільки часу, ми змогли їх поховати по-людськи, у труні".
Окрім християнського обряду і панахиди, відправленої предстваниками різних конфесій, розстріляним у Биківні віддали й військові почесті. Державний прапор, гімни України і Польщі, урочиста хода роти почесної варти. Коли домовини опускали у землю, пролунав церемоніальний залп. Подія була урочистою, але малолюдною. Крім офіційних осіб прийшли лише кілька десятків людей, переважно ті, чиї рідні стали жертвами репресій.
Ці жінки достеменно не знають, де лежать їхні рідні. Утім, знаючи, що у людей масово розстрілювали саме у Биківні, не виключають, що тут могили їхніх батьків і дідів.
Від “Аратти”: Биківнянський ліс, що під Києвом - одне з найстрашніших матеріальних свідчень злочинів комуністичного режиму в СРСР.
До кінця 80-х років комуністична влада не тільки категорично заперечувала свою причетність до масових екзекуцій у Биківні, а й по-блюзнірськи доводила: мовляв це місце розстрілів, які здійснювали німецькі загарбники.
Першими про масове вбивство громадан комуністами у Биківнянському лісі публічно заговорили “шестидесятники” із Гельсінської групи. Тоді за правду про Биківню заплатила життям художниця Алла Горська, яку по-звірячому вбили кадебісти в її помешканні. Для решти її колег комуністична влада визначила покарання у тривалі роки ув'язнення у концтаборах.
І нині достименно не встановлено, скільки ж совітських громадян, в більшості - українців, було знищено у Биківнянському лісі. Вчені-дослідники називають доволі абстрактну цифру - понад 30 тисяч. Відомо, що тільки у столиці України таких місць три: Биківнянський ліс, Бабин Яр та засипаний яр біля Лук'янівського цвинтаря(орієнтовно територія Мотозаводу). Менше за кількістю масове поховання - на Сирці. Не відомо скільки загублених душ більшовики приховали на “Спецпідприємстві з утилізації трупів”, замаскованому під метеостанцію, у лісі, на 17-кілометрі Житомирської траси. Документи щодо цього “підприємства” утаємнені й сьогодні. Ще на початку 90-х(92-93 рр.) “метеостанція ” належала МВС.
Більше новин за темою «Суспільне життя»:
