Аратта - На головну

4 травня 2024, субота

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- Київ був найбільшим містом Європи у ХІ сторіччі, в п’ятдесят разів більшим за Лондон, в десять – за Париж. Досяг свого розквіту за Ярослава Мудрого (1010-1054 н.е.), який поріднився з королівськими родинами Франції, Норвегії, Румунії та Польщі. Німецький церковний діяч XІ століття єпископ із Саксонії Титмар Мерзебурзький у своїй «Хроніці» у 1012 - 1018 роках, характеризує Київ як «велике місто, у якому більш 400 церков, 8 ринків, незліченна кількість жителів». На початку ХІ століття теперішня столиця України мала 50 тисяч населення. Для порівняння, у Лондоні на той час мешкало 20 тисяч жителів. Німецький хроніст XІ століття Адам Бременський називав Київ «суперником костянтинопільського скіпетра, найчарівнішої прикраси Греції».
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


Рівненське Полісся стане центром уваги українських вчених-етнографів

Колиска цивілізації Регіон: Рівненська область 29253 перегляди

Опубліковано - 17.08.2006 15:52 | Всі новини | Версія для друку

Рівненське Полісся стане центром уваги українських вчених-етнографів
Рівненське Полісся стане центром уваги українських вчених-етнографів
Два тижні поспіль етнографічна експедиція за підримки Міністерства з надзвичайних ситуацій досліджуватиме, як нині живе край лісів і боліт. Вчені сподіваються на чимало цікавих відкриттів, оскільки вважають, що саме на півночі Рівненщини ще й досі збереглась культура древлян, які жили понад тисячу років тому.

Культуру древлян вивчатимуть українські вчені-етнографи на Рівненському Поліссі. За два тижні дослідники планують ознайомитися з обрядами, звичаями та побутом пращурів, повідомляє ICTV.

Вчені відвідають села Вежиця, Березове, Дроздень, де шукатимуть залишки культури древлян.

Десант науковців висадився у кожному селі. Північ Рівненщини вони називають етнографічною оазою.

Надія Ковальчук, вчений-етнограф:
- Це район великого радіоактивного забруднення, в той час коли він дуже багатий на етнографічні джерела в зв’язку з тим, що територія була віддалена від центру, так би мовити від цивілізаційного розвитку, тому тут багато що збереглось.

Олексій Нагорнюк досліджує поліські кладовища. На цвинтарі села Сновидовичі знайшов пасіку, якої не бачив на жодному похованні. Науковець каже - древні мешканці Полісся вважали бджіл священними комахами, тому на кладовищах часто ставили вулики.

Олексій Нагорнюк, вчений-етнограф:
- Це може бути давнім відгомоном уявлень людей. Раніше мед використовували у багатьох поховальних і поминальних ритуалах і, можливо, це пов’язано з культом померлих.

Після Чорнобильської катастрофи збирати етнографічний матеріал на Поліссі дедалі важче, кажуть дослідники. Молодь із регіону масово виїжджає, а старожилів - меншає.

Експедиція триватиме до 26 серпня.
До теми:
Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Колиска цивілізації»:
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Ніколи не виживе той народ, котрий сприймає свою історію очима сусідів”
Фрідріх Ніцше

 
 

 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.