X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
Аратта - На головну

21 січня 2018, неділя

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- найдовша печера на Україні носить назву «Оптимістична» і знаходиться на Поділлі - це гіпсова печера на глибині 20 м, протяжністю понад 230 км. Вхід до неї розташований поблизу села Королівка Борщівського району Тернопільській області. Це найдовша гіпсова печера у світі і друга за протяжністю, - вона поступається лише Мамонтовій печері в США...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Мамонти мали “антифриз” у крові

У світі науки 3119 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 5.05.2010 12:16 | Всі новини | Версія для друку | Коментарі (0)

Мамонти мали “антифриз” у крові
Мамонти мали “антифриз” у крові
Науковці відновили формулу крові мамонтів у спробі з’ясувати, як тварини, які походили з екваторіальної Африки, могли вижити в умовах арктичних морозів.

У своїх експериментах вони використовували ДНК трьох мамонтів, знайдених у вічній мерзлоті Сибіру, які загинули кілька десятків тисяч років тому.

З’ясувалося, що внаслідок генетичних змін у крові мамонтів, гемоглобін міг виділяти кисень у кров тварин навіть за умов надзвичайно низьких температур.

Журнал Nature Genetics повідомляє, що науковці «відтворили» гемоглобін мамонтів.

Дослідники виокремили гени гемоглобіну з ДНК трьох мамонтів.

Вони перетворили блоки ДНК мамонта в РНК (рибонуклеїнову кислоту – молекулу, подібну до ДНК) і вмістили її в бактерію E. Coli.

У результаті бактерія виробила гемоглобін мамонта.

"Молекули гемоглобіну не відрізняються від тих, які можна було б взяли у мамонта, якби повернутися у минуле", - твердить Кевін Кемпбел - один зі співавторів дослідження з Університета Манітоби у Канаді.

Науковці потім дослідили гемоглобін і знайшли три чіткі особливості, в результаті яких кров мамонта могла постачати кисень до клітин в умовах низьких температур.

Гемоглобін, скажімо, у слонів не може цього робити.

Без такого генетичного пристосування мамонти втратили б енергію взимку і мусіли б їсти більше, аби її поповнювати.

Мамонти, предки яких походять з екваторіальної Африки, мігрували до високих широт приблизно 2 мільйони років тому.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «У світі науки»:
Loading...
  
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Чим обмеженішим є світогляд людини, чим менше вона знайома з історією, природою і філософією, тим щиріша її прихильність до своєї релігії ”
Людвіг Фейєрбах

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 

 
Internet Map Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2018.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.