Аратта - На головну

24 січня 2017, вівторок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- Київ був найбільшим містом Європи у ХІ сторіччі, в п’ятдесят разів більшим за Лондон, в десять – за Париж. Досяг свого розквіту за Ярослава Мудрого (1010-1054 н.е.), який поріднився з королівськими родинами Франції, Норвегії, Румунії та Польщі. Німецький церковний діяч XІ століття єпископ із Саксонії Титмар Мерзебурзький у своїй «Хроніці» у 1012 - 1018 роках, характеризує Київ як «велике місто, у якому більш 400 церков, 8 ринків, незліченна кількість жителів». На початку ХІ століття теперішня столиця України мала 50 тисяч населення. Для порівняння, у Лондоні на той час мешкало 20 тисяч жителів. Німецький хроніст XІ століття Адам Бременський називав Київ «суперником костянтинопільського скіпетра, найчарівнішої прикраси Греції».

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Всесильна Рада юстиції або Прощавай, незалежний суд?

За право людини 2569 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 7.07.2010 10:14 | Всі новини | Версія для друку | Коментарі (0)

Суддя Верховного суду Анатолій Ярема під час історичного процесу у грудні 2004 року
Суддя Верховного суду Анатолій Ярема під час історичного процесу у грудні 2004 року
Головною проблемою українського судочинства називають брак незалежності суддів. Однак судова реформа, яку днями має схвалити Верховна Рада, на жаль, саме цієї проблеми не усуне, констатують правники.

Судова реформа в Україні назріла давно – про це в один голос кажуть експерти, у тому числі й з Венеціанської комісії Ради Європи. Особливо фахівцям імпонує задеклароване політиками бажання зробити судочинство більш ефективним, скоротити терміни розгляду справ. Також позитивно відзначають сам факт зведення ключових положень про судоустрій в один закон, чого раніше бракувало.

Водночас головним завданням судової реформи мало би бути посилення незалежності суддів, переконана експерт Інституту східного права при Кельнському університеті Кароліна фон Ґаль. «В Україні, де незалежна позиція суддів ще не вкоренилася у суспільній свідомості, судді потребують особливого захисту від впливу політиків. Будь-які додаткові можливості звільнити суддю створюють велику небезпеку для незалежності правосуддя», - застерігає фон Ґаль.

Хто погано працює, вирішуватимуть політики

Чи стануть судді після реформи більш незалежними від волі політиків? Опитані Deutsche Welle експерти вкрай скептичні. Зокрема керівник Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко звертає увагу на суттєве посилення ролі Вищої ради юстиції щодо контролю за роботою суддів «Урядова коаліція ініціювала такі зміни, які дуже широко тлумачать поняття «порушення присяги». Йдеться про порушення строків розгляду справи, про рішення, переглянуті іншою інстанцією і таке інше. Фактично створюється така система, коли всі судді де-факто будуть щось порушувати. Тоді саме політична воля визначатиме: кого притягувати до відповідальності, а кого не притягувати», - критикує Коліушко.

Всупереч рекомендаціям Венеціанської комісії, більшість складу Вищої ради юстиції і після реформи складатимуть не судді, а призначені політиками особи. Фактично, зауважує Коліушко, цей впливовий орган нині контролюється Партією регіонів. «За Конституцією Вища рада юстиції складається з 20 членів. Президент і Верховна Рада в особі правлячої коаліції призначають своїх людей – по три члени Ради. Стільки ж призначають з’їзд адвокатів та юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ – тут домінуючу роль має депутат Ківалов з Партії регіонів. Отже, більшість членів Вищої ради юстиції виконують волю одної політичної сили. Натомість з’їзд суддів має мінімальний вплив – він призначає лише трьох членів Ради», - критикує керівник Центру політико-правових реформ.

Конфлікт інтересів та небажана незалежність

Які конфлікти інтересів можуть виникати внаслідок призначення політиків або наближених до влади бізнесменів, яскраво засвідчив нещодавній скандал навколо ліцензій на мовлення, які суд відібрав у непідконтрольних владі телеканалів ТВі та «5 каналу». Річ у тім, що за поданням президента Януковича членом Вищої ради юстиції є глава СБУ Валерій Хорошковський. Так вже сталося, що одночасно Хорошковському приписують неабиякі інтереси у медіа-бізнесі – за інформацією ЗМІ, глава СБУ контролює телеканал «Інтер». Саме за позовом цього каналу у ТВі і «5-го» відібрали частоти. Тоді увагу на цей конфлікт інтересів з боку Хорошковського звернули навіть «Репортери без кордонів». В інтерв’ю Deutsche Welle представник «репортерів» Жіль Лордет закликав Хорошковського піти з Вищої ради юстиції.

Утім, змінити спосіб формування цього органу в межах Закону про судоустрій і статус суддів просто неможливо, аргументують автори реформи. Для проведення таких перетворень потрібні зміни до Конституції.Але їх правляча коаліція не ініціювала. Отже, зміцнення незалежності суддів, схоже, не є пріоритетним завданням реформи.

На думку Кароліни фон Ґаль, показовими щодо розуміння незаангажованої юстиції були перші рішення Конституційного суду після зміни влади в Україні. «Те, що урядова коаліція у парламенті формується виключно фракціями, а не окремими депутатами, було зрозуміло всім, крім суддів КС», - зауважила німецький експерт.

Самоврядування, яке нічого не вирішує

Міжнародні експерти у минулому не раз наголошували на необхідності посилити роль суддівського самоврядування. Однак на відміну від пропонованих раніше проектів судової реформи, у нинішньому законопроекті повноваження Ради суддів не розширюються, а навпаки – скорочуються. «Жодні повноваження, які пропонувалися раніше, у нинішньому законопроекті не враховані. Приміром, пропонували надати Раді суддів право призначати голів судів. Всі ці пропозиції викреслено. Тепер голів судів призначатиме Вища рада юстиції», - каже Ігор Коліушко.

Втрачені шанси

Одним з найбільших опонентів судової реформи у нинішньому вигляді є голова Верховного суду Василь Онопенко. Це й не дивно, з огляду на фактичне нівелювання ролі Верховного суду після реформи.

Але найцікавіше інше: у такому розвитку подій значною мірою винен сам Онопенко, зауважує Ігор Коліушко. Мовляв, у минулому саме Верховний суд неодноразово блокував судову реформу. Таким чином, за часів президента Ющенка було втрачено шанс ухвалити зміни, які давно назріли. Отже тепер за цю справу взялася нова влада, яка має своє бачення судоустрою.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «За право людини»:
Loading...
  
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Почуття єдності нації неможливе без поваги до себе…”
Гарріет Бічер-Стоу

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.