Аратта - На головну

27 липня 2017, четвер

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- найдовший духовий музичний інструмент в світі - це трембіта, — конічна дерев’яна труба без бокових отворів. ЇЇ довжина може досягати чотирьох метрів. Діапазон трембіти — дві з половиною октави. Її звуки чутно більш ніж за десять кілометрів. Цей традиційний для жителів українських Карпат інструмент і досі використовується. Трембітарі сповіщають горян про важливі події. Якщо Ви включите до програми своєї подорожі один з фестивалів краю, то обов’язково познайомитеся з незвичайним інструментом.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


70 років тому розпочалося криваве “виховання комуністичної свідомості” в Галичині

Календар 10591 перегляд Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 1.06.2011 21:14 | Всі новини | Версія для друку | Коментарі (0)

70 років тому розпочалося криваве “виховання комуністичної свідомості” в Галичині
70 років тому розпочалося криваве “виховання комуністичної свідомості” в Галичині
70 років тому, у червні 1941 року, у Західній Україні розпочалась найкривавіша хвиля більшовицьких репресій.

У містах і селах «енкаведисти» масово вбивали мирне населення. Людей катували за те, що вони не сприймали більшовицької влади і не приховували своєї українськости.

Трагічна історія Галичини вражає донині.

За кілька тижнів до початку радянсько - німецької війни, 22 червня 1941 року, більшовицька влада оскаженіла. Вищі офіцерські чини панічно покидали Галичину, грабуючи майно з помешкань, в яких вони жили. Тим часом у містах і селах енкаведист Сєров ( його прізвище фігурує у матеріалах щодо депортації кримських татар, народів Прибалтійських країн, вбивства польських офіцерів у Катині) виконував особистий наказ Берії: знищити місцеве населення. Почалась чергова хвиля репресій.

«Нас визволили і нема на то ради»

Першими у 1939 році від більшовиків постраждали польські поліцаї, службовці, заможні люди, а також єврейська інтелігенція. Тим часом більшовицькі окупанти прикривались «українською картою» і проводили совєтизацію під гаслом українізації. Але люди дуже швидко зрозуміли підступність таких дій.

«Нас визволили, і нема на то ради», – ці слова маестро Станіслава Людкевича цитують у Львові донині.

Наступна хвиля репресій проти українців була найкривавішою. Від початку 1941 року масово арештовували представників ОУН, переважно молодь. У червні, коли знали, що війна неминуча, «енкаведисти» у жахливий спосіб вбивали людей у тюрмах. У Західній Україні від червня до липня замордували близько 30 тисяч осіб, а ще півмільйона вивезли до Сибіру, починаючи від «золотого вересня 1939». Досі не відомо, скільки людей загинули дорогою на Далекий Схід. Бо ж тоді був запущений механізм катівні проти українців.
«Нищили політично переконаних українців, учасників українського політичного руху, членів ОУН. Станом на початок 1941 року у в’язницях Західної України переважали українці. 22 червня, коли Німеччина напала на Радянський Союз, Червона Армія швидко програвала і відступала. Радянський режим показав себе у всій своїй красі. Нікого не випускали з в’язниць і дико мордували людей. В’язнів замуровували у камерах і люди у страшних муках помирали. Німецька пропаганда у 1941 році інструменталізувала історію цих катувань, але уже як приклад нелюдської політики «жидо-комуни». Гітлерівці вкотре протиставили різні народи, які мешкали на одній території. Німці, звісно, мали «добрий» пропагандистський матеріл: дітей і дорослих без очей, вагітних жінок з розпоротими животми, прибитих немовлят до дверей», – говорить історик Василь Расевич.

22 червня на Львівщині згадають жертв репресій

70-літня трагедія більшовицьких репресій і нині нагадує про себе віднайденими масовими похованнями невинно убієнних. Саліна, Дем’янів Лаз, тюрма на Лонцького і Замарстинові, ще поховання у Золочеві і Тернополі.

Львів за 21 місяць радянської влади цілковито змінив своє обличчя. Була знищена львівська інтелігенція і водночас багатокультурність міста. 1939-1941 роки – це особливо трагічна історія Львова, як і Галичини загалом, наголошує Василь Расевич. Це трагедія кількох народів, які тут мешкали століттями.

22-28 червня на Львівщині вшановують невинно убієнних у Західній Україні. Це має бути День Пам’яті жертв репресій, а не політичні виступи під партійними прапорами, застерігають політиків відомі львів’яни.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Календар»:
Loading...
  
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Нація не помирає від інфаркту, вона помирає тому, що в неї відібрали мову”
Ліна Костенко

 
Знайди свою ГАРМОНІЮ!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.