X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
Аратта - На головну

23 червня 2018, субота

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- передтечею кінотворчості італійськіх неореалістів була стрічка, знята українською кіностудією. Цією кінострічкою фахівці вважають фільм Марка Донського “Веселка” (1943 рік) за однойменною повістю Ванди Василевської. Фільм був знятий на київській кіностудії, яка в роки Другої світової війни була евакуйована в Середню Азію. Він розповідає про українське село під час війни. Президент Рузвельт, переглянувши фільм, надіслав режисерові телеграму з подякою, а у 1944 році картина була відзначена Асоціацією кіно і радіо США.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Гутне скло – дівоча справа?

Мистецький погляд Регіон: Львівська область 16830 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 15.11.2006 22:18 | Всі новини | Версія для друку | Коментарі (0)

Львівських склярів знають у всьому світі
Львівських склярів знають у всьому світі
Гутним склом на Галичині займалися ще в XII столітті. Тоді скло варили на дровах, а у XXI столітті майстри-склодуви використовують електропечі.

50 кг скла плавиться приблизно дві години. “Варити” його слід при температурі 1400о С, і тільки коли воно стає м’яким та пластичним, можна почати створювати твори мистецтва. Для прикладу, з ужиткового це - жіночі прикраси і ґудзики.

За словами гутника зі стажем Анатолія Гоголя, єдиним місцем в Україні, де можна справді “пізнати” скло, є Львівська академія мистецтв. Він зі щемом згадує часи розквіту Львівської кераміко-скульптурної фабрики, де творили найвидатніші митці всього радянського простору. Та попри всі фінансові та територіальні негаразди, Львів і надалі продовжує продукувати гутників.

Руслана Кобаренко, «вчорашня» студентка кафедри художнього скла академії мистецтв, зізнається, що лише під час навчання дізналася, що таке “художнє скло”.

Школяркою їй подобалося моделювання одягу, а згодом вона «закохалася» у вітражі. Тут головне - вдало підібрати коефіцієнт термічного розширення, щоб виріб зі скла не тріснув. Попри те, що вітражна справа складна ще й фізично, за словами Руслани Кобаренко, сьогодні більшість вітражистів – дівчата. «Коли я навчалася в академії, – розповідає Руслана, – у моїй групі не було жодного хлопця. Викладачі нас дуже шкодували – це все-таки важке скло, піч, висока температура…» Руслана вчилася у таких метрів як Орест Принада, Олег Янківський, Франц Черняк та інші. У Львові займаються вітражами і цілі подружжя, як-от Олег Корда з дружиною, які віддали цій справі 12 років. “Ми працювали навіть у Почаївській лаврі”, – розповідає пан Олег.

Щоб виготовити 1м2 художнього скла треба два тижні клопіткої праці. Таку роботу вітражисти оцінюють у 500-600 доларів. Зараз вони займаються ще й мозаїкою.

Гутне скло – вироби, виготовлені зі скла безпосередньо біля скловарної печі майстром вручну, у гарячому стані з використанням відповідної техніки. Гутне скловиробництво вже кілька тисячоліть є найголовнішою технологією виготовлення скла і дає можливість використовувати специфічні його властивості: пластичність, піддатливість видуванню й іншим прийомам формування. Кожен виріб, створений у гуті ручною працею майстра, індивідуальний і неповторний. Гутне скло наділене кольором, прозорістю, чарівною здатністю передавати переломлення, гру світла, що може викликати в глядача найрізноманітніші поетичні асоціації.

Перші відомості про виробництво скла на території України відносяться до 4-5 ст. н.е. Літописні джерела та археологічні знахідки періоду Київської Русі (11-12 ст.) свідчать про існування склоробних майстерень, які виготовляли мозаїчну смальту, прикраси, посуд, віконне скло.

У 14-16 ст. на територіях, багатих піском та лісами, виникає багато майстерень, які називалися гутами. Гути (з німецького hutta) — приміщення, де знаходилася піч, в якій варили скло і видували посуд. Гутне скло — це скло вільного видування, і майстри довели вміння використовувати його пластичні та декоративні можливості на прикладі фігурних посудин. Серед них найбільш поширеними були "пляшки-ведмеді". Без такого посуду не обходилося жодне весілля.

Розквіт гутного виробництва припадає на 18 — першу половину 19 століття. В цей час зростає асортимент виробів, збагачується їх декоративне оздоблення: рельєфні каміни, розпис емалями та фарбами, гравіювання. Вироби гутних майстерень широко використовуються у побуті як сільського так і міського населення. Скляний посуд був окрасою святкового столу та інтер'єру.

У другій половині 19 ст. в зв'язку з розвитком промислового виробництва поступово зникають маленькі гутні майстерні. Традиції гутництва відродились в середині 20 ст. в творчості провідних українських художників і майстрів Львова та Києва.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Мистецький погляд»:
Loading...
  
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Ніколи нічого не замишляйте проти Росії, тому що на кожну вашу хитрість вона відповість своєю непередбачуваною дурістю ”
Отто фон Бісмарк

 
Відпочинок на схилах Дніпра
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 

 
Internet Map Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2018.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.