Аратта - На головну

23 липня 2017, неділя

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в містечку Заліщики (Тернопільська область), після нападу Німеччини на Польщу в 1939 році, деякий час перебував польський уряд. А вже після вступу у війну Радянського Союзу, цей уряд через Румунію евакуюється в Англію, й до 1945 року вважався легітимним урядом Польщі...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Гутне скло – дівоча справа?

Мистецький погляд Регіон: Львівська область 15156 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 15.11.2006 22:18 | Всі новини | Версія для друку | Коментарі (0)

Львівських склярів знають у всьому світі
Львівських склярів знають у всьому світі
Гутним склом на Галичині займалися ще в XII столітті. Тоді скло варили на дровах, а у XXI столітті майстри-склодуви використовують електропечі.

50 кг скла плавиться приблизно дві години. “Варити” його слід при температурі 1400о С, і тільки коли воно стає м’яким та пластичним, можна почати створювати твори мистецтва. Для прикладу, з ужиткового це - жіночі прикраси і ґудзики.

За словами гутника зі стажем Анатолія Гоголя, єдиним місцем в Україні, де можна справді “пізнати” скло, є Львівська академія мистецтв. Він зі щемом згадує часи розквіту Львівської кераміко-скульптурної фабрики, де творили найвидатніші митці всього радянського простору. Та попри всі фінансові та територіальні негаразди, Львів і надалі продовжує продукувати гутників.

Руслана Кобаренко, «вчорашня» студентка кафедри художнього скла академії мистецтв, зізнається, що лише під час навчання дізналася, що таке “художнє скло”.

Школяркою їй подобалося моделювання одягу, а згодом вона «закохалася» у вітражі. Тут головне - вдало підібрати коефіцієнт термічного розширення, щоб виріб зі скла не тріснув. Попри те, що вітражна справа складна ще й фізично, за словами Руслани Кобаренко, сьогодні більшість вітражистів – дівчата. «Коли я навчалася в академії, – розповідає Руслана, – у моїй групі не було жодного хлопця. Викладачі нас дуже шкодували – це все-таки важке скло, піч, висока температура…» Руслана вчилася у таких метрів як Орест Принада, Олег Янківський, Франц Черняк та інші. У Львові займаються вітражами і цілі подружжя, як-от Олег Корда з дружиною, які віддали цій справі 12 років. “Ми працювали навіть у Почаївській лаврі”, – розповідає пан Олег.

Щоб виготовити 1м2 художнього скла треба два тижні клопіткої праці. Таку роботу вітражисти оцінюють у 500-600 доларів. Зараз вони займаються ще й мозаїкою.

Гутне скло – вироби, виготовлені зі скла безпосередньо біля скловарної печі майстром вручну, у гарячому стані з використанням відповідної техніки. Гутне скловиробництво вже кілька тисячоліть є найголовнішою технологією виготовлення скла і дає можливість використовувати специфічні його властивості: пластичність, піддатливість видуванню й іншим прийомам формування. Кожен виріб, створений у гуті ручною працею майстра, індивідуальний і неповторний. Гутне скло наділене кольором, прозорістю, чарівною здатністю передавати переломлення, гру світла, що може викликати в глядача найрізноманітніші поетичні асоціації.

Перші відомості про виробництво скла на території України відносяться до 4-5 ст. н.е. Літописні джерела та археологічні знахідки періоду Київської Русі (11-12 ст.) свідчать про існування склоробних майстерень, які виготовляли мозаїчну смальту, прикраси, посуд, віконне скло.

У 14-16 ст. на територіях, багатих піском та лісами, виникає багато майстерень, які називалися гутами. Гути (з німецького hutta) — приміщення, де знаходилася піч, в якій варили скло і видували посуд. Гутне скло — це скло вільного видування, і майстри довели вміння використовувати його пластичні та декоративні можливості на прикладі фігурних посудин. Серед них найбільш поширеними були "пляшки-ведмеді". Без такого посуду не обходилося жодне весілля.

Розквіт гутного виробництва припадає на 18 — першу половину 19 століття. В цей час зростає асортимент виробів, збагачується їх декоративне оздоблення: рельєфні каміни, розпис емалями та фарбами, гравіювання. Вироби гутних майстерень широко використовуються у побуті як сільського так і міського населення. Скляний посуд був окрасою святкового столу та інтер'єру.

У другій половині 19 ст. в зв'язку з розвитком промислового виробництва поступово зникають маленькі гутні майстерні. Традиції гутництва відродились в середині 20 ст. в творчості провідних українських художників і майстрів Львова та Києва.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Мистецький погляд»:
Loading...
  
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Чим обмеженішим є світогляд людини, чим менше вона знайома з історією, природою і філософією, тим щиріша її прихильність до своєї релігії ”
Людвіг Фейєрбах

 
Відпочинок на схилах Дніпра
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.