Аратта - На головну

30 травня 2017, вівторок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- українська мова посіла друге місце в світі за мелодійністю після італійської. Також її визнали третьою найкрасивішою мовою в світі за такими критеріями, як фонетика, лексика, фразеологія та побудова речень після французької та перської мов на мовному конкурсі, що пройшов у Парижі в 1934 році...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Інтернет поступово змінює організацію людської пам’яті

У світі науки 2321 перегляд Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 17.07.2011 23:22 | Всі новини | Версія для друку | Коментарі (0)

Інтернет поступово змінює організацію людської пам’яті
Інтернет поступово змінює організацію людської пам’яті
Якщо люди думають, що зможуть знову звернутися до якихось фактів (наприклад, в Інтернеті), вони схильні запам’ятати, де саме їх шукати, а не що саме містить отримана інформація.

Інтернет призводить до певних змін у людській пам'яті, довели американські вчені. Як показують психологічні експерименти, якщо люди думають, що зможуть знову звернутися до якихось фактів, вони схильні запам'ятати, де саме їх шукати, а не що саме містить отримана інформація.

Крім того, коли учасникам експериментів, який проводили вчені, задавали складні питання, вони починали думати про комп'ютери.

На думку автора нової наукової роботи доктора Бетсі Сперроу з Колумбійського університету, Інтернет став своєрідною трансактівною пам'яттю. Первісна ідея трансактивної пам'яті полягала в тому, що крім власної пам'яті особистості існують своєрідні "зовнішні сховища" в інших людях.

"Є люди, які є експертами в певних речах, і ми дозволяємо їм залишатися такими, робимо їх відповідальними за певну інформацію", - навела приклад доктор Сперроу.

Співавтором Сперроу є Деніел Уегнер з Гарвардського університету. Саме він першим запропонував концепцію трансактивної пам'яті в своїй статті 1985 року "Когнітивна взаємозалежність близьких відносин", виявивши, що при тривалих відносинах в парах люди покладаються на пам'ять один одного.

"Інтернет став формою такої трансактивної пам'яті, і я хотіла перевірити цю гіпотезу", - зазначила Сперроу.

У першій частині дослідження вчені спробували протестувати, чи будуть люди замислюватися про комп'ютери та Інтернет, якщо їм ставити складні запитання.

Дослідники використовували техніку, яку називають модифікований тест Струпа. У звичайному тесті Струпа вимірюється, скільки часу займає у людини прочитати назву кольору, якщо саме слово, що його позначає написано іншим кольором: наприклад слово "зелений", написане синіми літерами.

У модифікованій версії людям пропонувалися питання з варіантами відповідей вірно чи невірно. При цьому, як з'ясувалося, час реагування на теми, в яких фігурувала можливість звернутися до Інтернету, значно збільшувалася, що могло означати, що коли учасники не знали відповіді, вони вже думали про те, що це можна перевірити, використовуючи комп'ютер.

В іншій частині експерименту учасникам пропонували набір якихось фактів. Половині людей пропонували при цьому розкласти отриману інформацію по "папках", а інший говорили, що повернутися до повідомлення після його отримання буде неможливо.

Учасники з другої групи, знаючи, що інформація не буде доступна їм пізніше, запам'ятали значно більше. Тоді як ті, хто розміщував отримані факти по папках, не дуже добре пам'ятали суть повідомлень, проте відмінно запам'ятовували, куди саме вони поміщали дані на конкретну тему.

"Це показує, що речі, які ми знаходимо онлайн, ми намагаємося зберігати онлайн - на зовнішньому носії", - зауважила Сперроу.

За її словами, властивість запам'ятовувати місце, де знаходяться потрібна інформація, а не її саму - знак того, що пам'ять людей не стала гірше: просто зараз ми інакше організовуємо величезну кількість доступної інформації.

"Я не думаю, що "гугл" робить нас дурними, ми просто змінюємо спосіб запам'ятовування речей. Якщо ви можете знайти щось онлайн, навіть коли йдете по вулиці, тоді важливим умінням стає знати, де саме шукати цю інформацію", - підкреслила Сперроу.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «У світі науки»:
Loading...
  
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Марно пояснювати дурням і начальникам: перші слухають і нічого не розуміють, другі все розуміють і тому не слухають”
Михайло Мамчич

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.