Аратта - На головну

24 вересня 2017, неділя

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в містечку Глухів (Сумська область) 12 травня 1870 року, поширилися звістка, що їх знаменитому земляку Артемію Яковичу Терещенко, відомому цукрозаводчику та меценату височайшим указом надано потомственне дворянство. Сини згодом гідно продовжували його справу. А от численні онуки, вже стали прикладати свої здібності в інших іпостасях. Михайло Іванович Терещенко був міністром фінансів та закордонних справ в уряді О.Керенського; Федір Федорович Терещенко був талановитим авіаконструктором, вельми високо цінувався Жуковським, й літаки його конструкцій були прийняті на озброєння російською армією в І Світовій війні...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Світ вражають українські дерев’яні церкви і байдуже ставлення до них держави

Духовний світ 10046 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 14.09.2011 18:00 | Всі новини | Версія для друку | Коментарі (0)

Хотинець, церква Пресв’ятої Богородиці, рік будови 1613-й.
Хотинець, церква Пресв’ятої Богородиці, рік будови 1613-й.
Кілька років тривають розмови про ймовірне внесення у список ЮНЕСКО 16 українських дерев’яних церков, які збереглися у карпатському регіоні України та Польщі.

Однак, якщо у Польщі сакральні пам’ятки відреставровані і держава сприяє у просуванні проекту, то в Україні практично нічого не зроблено. Раніше експерти називали 2012 рік як дату, коли унікальні дерев’яні храми можуть поповнити список ЮНЕСКО. Нині мова вже йде про 2014 рік.

Із 13 до 16 вересня у Львові відбувається Міжнародна конференція «Феномен дерев’яної церкви». Її учасники з України та Польщі оглянуть більшість храмів, які, на їхню думку, заслуговують міжнародного визнання.

Ще кілька років тому українські та польські фахівці відібрали 16 українських дерев’яних храмів як пропозицію до внесення у список Світової спадщини ЮНЕСКО, порівну по обидва боки кордону. Це кращі зразки галицьких, гуцульських, лемківських, бойківських дерев’яних храмів.

Найстарший з-поміж них – у Потеличах на Львівщині початку XVI століття. Окрасою у списку є церква Святого Юрія XVII століття в Дрогобичі, яка вирізняється багатою бароковою архітектурою, стінописом та іконостасом.

Дерев’яні храми обирали за автентичністю

Обирали церкви за встановленими ЮНЕСКО критеріями: враховуючи автентичність пам’ятки, її стан, матеріали, які використовуються для реставрації і ремонту, та збереження історичного ландшафту.

Усі вісім храмів на території Польщі відреставровані. Тим часом в Україні не зроблено по суті нічого і не передбачено фінансування для реставрації храмів, які перебувають у задовільному стані, зазначив науковий співробітник інституту «Укрзахідпроект» Василь Слободян.

«Перше подання з переліком і описом храмів, яке ми підготували у Львові для ЮНЕСКО, у Києві «зарубали». Я вже не кажу про те, що до приїзду експертів ЮНЕСКО треба було б ці пам’ятки підготувати», – каже науковець.

Польська сторона сприяла Україні в тому, щоб підготувати спільне подання до ЮНЕСКО, яке планують надіслати у січні наступного року. А вже навесні міжнародні експерти оглянуть храми і зроблять свої зауваження.

Якщо обидві країни виконають вказівки ЮНЕСКО, то у 2014 році українські сакральні пам’ятки можуть поповнити світовий список, каже заступник директора Національного інституту спадщини з Варшави Маріуш Чуба. «Якщо Європа і міжнародна спільнота недооцінять українську дерев’яну сакральну архітектуру, то я не розумію тоді, чим та є Європа», – наголосив польський фахівець.

Україна: унікальні пам’ятки занедбані

Дерев’яною архітектурою у світі нікого не здивуєш. Вона є і в Японії чи Китаї, і в Європі. Однак українські дерев’яні церкви таки вражають і є унікальними, кажуть експерти.

Феномен галицьких, гуцульських, буковинських, лемківських, бойківських дерев’яних храмів у тому, що вони надзвичайно різноманітні, зауважив у розмові львівський науковець Василь Слободян. «Ці церкви мають спільну засаду – тридільність. Ні одна інша архітектура світу такого не має: відповідності внутрішнього простору й зовнішнього», – переконаний науковець.

Не менш вражає світ і ставлення української держави та українців до сакрального дерев’яного мистецтва. Бо за роки незалежності лише на Львівщині цілком згоріли майже 30 старовинних дерев’яних храмів.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Духовний світ»:
Loading...
  
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Якщо ви хочете, щоб життя посміхалося вам, подаруйте йому спочатку свій гарний настрій ”
Бенедикт Спіноза

 
Подорожуйте Україною комфортно і без обмежень!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.