Аратта - На головну

23 січня 2017, понеділок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- українська мова посіла друге місце в світі за мелодійністю після італійської. Також її визнали третьою найкрасивішою мовою в світі за такими критеріями, як фонетика, лексика, фразеологія та побудова речень після французької та перської мов на мовному конкурсі, що пройшов у Парижі в 1934 році...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Українські олігархи, яким належать промислові гіганти, заощаджують на очисних спорудах

Довкілля 5299 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 10.11.2011 15:51 | Всі новини | Версія для друку | Коментарі (0)

Українські олігархи, яким належать промислові гіганти, заощаджують на очисних спорудах
Українські олігархи, яким належать промислові гіганти, заощаджують на очисних спорудах
Більше третини очисних споруд на українських промислових підприємствах є неефективними.

Про це сказав Володимир Лазарєв, директор департаменту Державної екологічної інспекції України. Найбільше забруднюють повітря підприємства видобувної та переробної промисловості, зокрема металургійні та хімічні.

Практично всі українські промислові підприємства мають спеціальні очисне обладнання. Інше питання – чи сучасне воно, говорить Володимир Лазарєв, директор департаменту Державної екологічної інспекції України. Адже, за умовними підрахунками, близько 35% очисних споруд на українських заводах працює неефективно. Вони потребують нових конструкторських рішень та серйозних інвестицій, каже Лазарєв.

«Майже всі суб’єкти господарювання мають очисні споруди. Але їх стан абсолютно різний. У деяких випадках вони існують лише формально. І деякі підприємства сьогодні не мають жодних коштів на покращення цієї ситуації. Ми знаємо про такі випадки, коли шкідливі стоки йдуть безпосередньо в каналізаційну систему. Однак, ми вживаємо дуже жорсткі заходи – аж до зупинки діяльності таких підприємств», – запевняє Лазарєв.

«Зелена продукція» для державних закупівель

За останні 5 років великі промислові підприємства зробили чималий крок назустріч екологічно більш чистому виробництву, говорить еколог Світлана Берзіна. Складніше з малим та середнім бізнесом. У нього не вистачає коштів на впровадження сучасних технологій, які б зменшили шкідливий вплив на довкілля, зауважує еколог.

«Розробляються окремі програми для того, щоб стимулювати дрібний і середній бізнес. Розглядається такий механізм як державні зелені закупівлі. Для цього мають бути розроблені додаткові кваліфікаційні вимоги, з урахуванням більш високих вимог до продукції, які будуть закуповуватися за бюджетні кошти. Наприклад, зараз розвинені азіатські країни – Японія, Республіка Корея, Тайвань, Філіппіни – об’єдналися і видали директорію «Зелена продукція». Там визначені критерії, і для державних закупівель на території цих країн рекомендована лише певна продукція, яка їм відповідає».

Олександр Чумак інженер з охорони навколишнього середовища приватного цементного заводу стверджує, що на його підприємстві питання захисту природи стоїть дуже жорстко. На заводі навіть є своя екологічна служба, і постійно впроваджуються нові екологічно чисті технології.

«Ми встановлюємо нове газоочисне обладнання, дорогі фільтри, які і за українськими, і за європейськими нормами,є дуже ефективними. Усе це обладнання допомагає нам знизити викиди порівняно з шістдесятими роками відсотків на 90. До того ж, у нам на підприємстві є власні очисні споруди зливної води, а це велика рідкість на українських підприємствах», – розповідає інженер.

«Економічний інструмент штрафів не спрацьовує»

В Україні існує природоохоронне законодавство і визначені гранично допустимі норми викидів для різного типу підприємств. Однак практично всі підприємства їх перевищують, тож мають платити штрафи, говорить колишній міністр охорони довкілля Сергій Курикін. Але розмір стягнень є настільки невеликим, що вигідніше постійно платити їх, аніж вкладати кошти в створення чи навіть реконструкцію очисних споруд, стверджує екс-міністр.

«Ніби норми є, природоохоронне законодавство достатньо жорстке, але ефективності при цьому немає. Той економічний інструмент, який теоретично мав би спонукати забруднювача до кардинальних змін його підходу до очисних споруд, він насправді не спрацьовує. Тобто насправді дешевше відкупитися від держави. Тому я вважаю, що сьогодні треба говорити про збільшення штрафів і про санкції аж до закриття підприємства».

Постійно підвищувати суми штрафів не можна говорить Володимир Лазарєв, директор департаменту Державної екологічної інспекції України. Це може привести галузь у глухий кут. Тож змушувати підприємства дотримуватися законодавства треба інакше.

«Ця тенденція нескінченного збільшення штрафів, очевидно, не є коректною по відношенню до споживчого кошика. Тобто ми можемо збільшенням штрафів призвести до того, що буде неможливо сплачувати штрафи і люди, підприємства опиняться просто в безвиході. Цим шляхом ми не підемо. Є загальна світова європейська практика в цій сфері: це адміністративна відповідальність юридичних осіб. Зараз ми разом з Міністерством юстиції над цим працюємо», – зауважив Лазарєв.

Екологічна культура керівників

Микола Марков – генеральний директор донбаського гірничо-видобувного підприємства, яке перемогло на всеукраїнському конкурсі екологічно відповідальних виробництв. 10% усіх обігових коштів підприємства йдуть на різні природоохоронні заходи. Марков вважає, що одними покараннями ситуацію в галузі не зміниш. Потрібно підвищувати екологічну культуру, говорить він.

«Я як громадянин України не маю права працювати інакше – як можна рідну землю забруднювати? Це моральна така перша умова. Головне треба розуміти, що інакше працювати неможна. Звичайно, при соціалізмі була інша ситуація. Держава дозволяла забруднювати свою власну землю. Зараз, звичайно, відповідальність зросла. Але не відносно всіх – відношення вибіркове. Комусь дозволяється, комусь ні».

Новий податок на забруднення повітря запровадили у Австралії. З липня наступного року основні енергетичні компанії країни виплачуватимуть по 23 долари за кожну тонну вуглекислого газу, що потрапить у повітря.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Довкілля»:
Loading...
  
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Якщо ви хочете, щоб життя посміхалося вам, подаруйте йому спочатку свій гарний настрій ”
Бенедикт Спіноза

 
Реклама на порталі
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.