Аратта - На головну

18 жовтня 2017, середа

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- Гоголь, зупиняючись у німецьких готелях, підписувався як “Гоголь-українець”. Гоголя не любили в Росії, бо героїчною і красивою показував він Україну, а нерозумною і дикою Московщину. “Киньмо Московщину… Для кого ми працюємо?… Поїдемо до Києва, адже він наш, не їхній”, – писав він у листі до другого українця – Михайла Максимовича, видатного нашого вченого-природознавця, історика, філософа, фольклориста.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Що насправді захищає закон під виглядом персональних даних?

За право людини 2848 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 4.01.2012 14:10 | Всі новини | Версія для друку | Коментарі (0)

Що насправді захищає закон під виглядом персональних даних?
Що насправді захищає закон під виглядом персональних даних?
Чинний закон «Про захист персональних даних» є кроком до обмеження свободи слова та вільного доступу до інформації, стверджують правозахисники та представники опозиції.

Натомість у Міністерстві юстиції та у провладних парламентських фракціях зауважують, що документ ухвалили з метою адаптації українського законодавства до європейського.

Закон створює загрозу впливу влади на роботу журналістів, стверджує у коментарі Радіо Свобода секретар парламентського комітету з питань свободи слова та інформації, депутат від НУ-НС Юрій Стець. З одного боку, в першій статті документа йдеться, що він не стосується журналістів, які виконують професійні обов’язки. Але водночас у ньому під «персональними даними» розуміють інформацію, яка дозволяє впізнати особу, аж до імені та прізвища. Журналістам дали добро на збирання загальнодоступної інформації про особу, але заборонили розповсюджувати її без письмової згоди цієї особи. Тепер, посилаючись на закон, можна зупинити появу будь-якої інформації про будь-яку особу, а також покарати журналіста або редакцію за розголошення персональних даних, вважає Стець.

«Він дасть можливість усім силовим структурам тиснути на видання, на Інтернет ресурси, на телеканали дуже простим способом. Якщо будь-яка людина подасть скаргу на те, що її персональні дані були якимось чином використані виданням – посадовці можуть організувати перевірку і вимагати доступу до бази персональних даних та до приміщень, де вони зберігаються. Це приклад того, як свого часу зробили росіяни. Я думаю, що тепер громадяни не у захваті», – сказав Стець.

Хай незрозуміло та боляче, але нам потрібні такі рішення – Олійник

Утім, автори закону, серед яких представники Міністерства юстиції, переконують , що ухвалюючи закон, Україна адаптується до європейського законодавства. Україна взяла зобов’язання ратифікувати та запровадити Конвенцію про захист персональних даних, зауважив Радіо Свобода перший заступник голови парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, депутат від Партії регіонів Володимир Олійник.

«Говорять, що не на часі було ухвалювати? Але ж це вимога Європи, і ми взяли зобов’язання. Тоді виникає питання: ми рухаємося у бік Європи, чи не на часі ще нам ще рухатися? Ми повинні адаптувати законодавство до європейського. Вільне пересування товару, людей, коштів – воно передбачає, перш за все, гармонізацію, узагальнення правових параметрів, у тому числі у цьому питанні. Нам треба рухатися. Хай незрозуміло та боляче, але нам треба ухвалювати такі рішення», – наголосив Олійник.

Новий закон вимагає створення Державного реєстру баз персональних даних усіма підприємствами і організаціями, незалежно від форм власності. Фактично всі вони мають стати власниками баз персональних даних і зареєструвати їх.

Закон передбачає також створення Уповноваженого державного органу із захисту персональних даних. Йому надали право вільного доступу до будь-яких приміщень, де зберігається чи здійснюється обробка персональних даних. Деякі експерти висловлюють побоювання, що такий державний орган можуть використати як засіб тиску на підприємців.

Раніше Гельсінська спілка з прав людини просила Президента Віктора Януковича внести зміни до підписаного ним закону про захист персональних даних. Правозахисники вважають, що цим документом глава держави законодавчо оформив наступ на вільний доступ до інформації.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «За право людини»:
Loading...
  
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Шануй, Україно, святині свої! Бо вони ж – всесвітньої, загальнолюдської ваги; земна цивілізація виросла з них.”
Юрій Шилов

 
Реклама на порталі
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.