Аратта - На головну

20 квітня 2024, субота

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- Київ був найбільшим містом Європи у ХІ сторіччі, в п’ятдесят разів більшим за Лондон, в десять – за Париж. Досяг свого розквіту за Ярослава Мудрого (1010-1054 н.е.), який поріднився з королівськими родинами Франції, Норвегії, Румунії та Польщі. Німецький церковний діяч XІ століття єпископ із Саксонії Титмар Мерзебурзький у своїй «Хроніці» у 1012 - 1018 роках, характеризує Київ як «велике місто, у якому більш 400 церков, 8 ринків, незліченна кількість жителів». На початку ХІ століття теперішня столиця України мала 50 тисяч населення. Для порівняння, у Лондоні на той час мешкало 20 тисяч жителів. Німецький хроніст XІ століття Адам Бременський називав Київ «суперником костянтинопільського скіпетра, найчарівнішої прикраси Греції».
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


Мешканець Івано-Франківщини створив Музей одного села

Духовний світ Регіон: Івано-Франківська область 13471 перегляд

Опубліковано - 6.05.2006 10:31 | Всі новини | Версія для друку

Мешканець Івано-Франківщини створив Музей одного села
Мешканець Івано-Франківщини створив Музей одного села
У дев`яти оглядових кімнатах Василь Мороз зібрав понад 3 тисячі прадавніх експонатів, що відображають побут та культуру рідного краю.

Саморобне дерв`яне ліжко, на ньому охайно складені подушки. На стінах старовинні ікони та вишиті рушники. Підлога устелена самотканними килимовими доріжками. Посередині кімнати - саморобна піч. Приблизно так розпочинався ранок українця більш як півстоліття тому.

Про це з великим ентузіазмом розповідає господар Музею етнографії і побуту села Саджави Василь Мороз. Три тисячі експонатів, які відображають минуле рідного краю, пан Василь розмістив у дев"яти невеличких кімнатах колишньої сільської школи. З неабиякою гордістю гід музею Василь Іванович демонструє відвідувачам кожну деталь побуту рідного краю. Каже, все це колись тримали у руках місцеві ковалі, орачі, художники по дереву та різбари.

Василь Мороз, директор музею:
- Це все моє життя. Щиро вам скажу. Тому, що я надзвичайно захоплений цим. І якщо мені важко на душі, я приходжу сюди. Відпочив, щось поміняв, переклав, то і мені набагато легше і живеться.

Пишається Василь Іванович і давніми винаходами своїх односельців. До прикладу, розповідає пан Василь,чоловіки після важкої роботи на полі, щоб не обтяжувати своїх жінок скидали чоботи за допомогою ось такої ззувачки. Ну а щоб не нищити сусідські квітники хтось із місцевих вигадав їм вдалу альтернативу. Букети з гусячого пір"я в ті часи були доволі популярними. Клебан Йосип до музею одного села приїхав здалеку. Каже нинішній молоді є чого повчитися у наших предків.

Клебан Йосип, відвідувач музею:
- Це би молодь, щоб вона жила цим. Не тим, що ходити по кабаках, старатися собі вмазати. Аби оце таким, як люди раньше жили. На цим вчитися можуть молодь насамперед.

Місцева влада вже кілька років гадає над тим, як викроїти з мізерного бюджету гроші на зарплатню Василеві Морозу. Адже пан Василь працює на голому ентузіазмі. Та це не головне, запевняє директор музею одного села. Головне щоб люди завжди цікавилися своєю історією.
Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Духовний світ»:
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

У нашого Українського народу існує повір’я, що від тих батьків, які не дотримуються звичаїв, родяться діти, що стають вовкулаками. Вовкулака, бувши в людській постаті, до церкви не ходить, з людьми не вітається і звичаїв людських не знає”
Олекса Воропай

 
Реклама на порталі
 

 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.