Аратта - На головну

24 липня 2017, понеділок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- у 1919-1920 роках Кам`янець-Подільський ненадовго став державним центром України - останньою столицею УНР. Сюди перемістилися Директорія та Уряд УНР. В місті постав Комітет охорони Республіки. Однак у 1920 році Червона армія розгромила війська УНР.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


РПЦ вирішила у відомій казці Пушкіна головного героя-попа замінити на купця

Світ навколо нас 5692 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 20.03.2012 04:11 | Всі новини | Версія для друку | Коментарі (0)

Спробуйте замінити авторський текст - «Бедный поп подставил лоб» так, як цього вимагає церква ;)
Спробуйте замінити авторський текст - «Бедный поп подставил лоб» так, як цього вимагає церква ;)
У Росії, як і два століття тому тому, повертається церковна цензура. Відому казку Олександра Пушкіна «Про попа і наймита його Балду» було перевидано з заміною в тексті головного героя - попа на купця.

Перевидання казки Олександра Пушкіна «Про попа і наймита його Балду» в редакції Василя Жуковського, який [нібито] на прохання автора замінив головного героя з попа на купця, - вклад у вивчення і популяризацію спадщини великого російського поета, вважає керівник прес-служби патріарха Московського і всієї Русі протоієрей Володимир Вигилянський, повідомляє РІА «Новості».

Вперше казка у такій версії побачила світ в 1840 році - опонентом Балди в ній виступав не піп, а купець Кузьма Йолоп. Версія казки, де Балда поступив на службу до попа, була надрукована в 1882 році в зібранні творів Пушкіна під редакцією П.Є. Єфремова. З приходом до влади більшовиків саме вона стала вважатися канонічною.

Пушкінську казку в редакції Жуковського, до якого після смерті поета перейшли права на публікацію його творів, видав Свято-Троїцький собор міста Армавір на Кубані тиражем в 4000 екземплярів. За словами завідувача кафедрою Армавірського православного соціального інституту, кандидата філософських наук, священика собору отця Павла, книги передбачається дарувати недільним школам і продавати в православних храмах.

"Якщо це була воля Пушкіна і спадкоємця, який був видавцем і випускав його неопубліковані речі, то він (отець Павєл) нічого не порушив. Це не самочинство священика, а пам’ятник літератури, який він перепубліковал", - вважає Вигилянський.

За його словами, "це вклад" (у вивчення літератури).

Наукові спеціалісти Державного музею А.С. Пушкіна в Москві пояснили, що Жуковському довелося змінити авторський пушкінський текст казки «Про попа і наймита його Балду» через церковну цензуру, що існувала в Росії в XIX столітті.

"Наші наукові фахівці не бачать ніякого криміналу в тому, що Жуковський змінив текст Пушкіна. Жуковський розумів, що без цих змін твір просто не буде опубліковано. До речі, він робив це не раз - щоб пройти церковну цензуру, змінював і деякі слова у віршах Олександра Сергійовича ", - повідомила РІА «Новості» керівник прес-служби музею Вероніка Кірсанова.

Зі свого боку отець Павєл вважає, що Пушкін, хоча і написав казку "Про попа", не хотів її видавати "як людина віруюча" і просив після його смерті, якщо казку все-таки вирішать надрукувати, замінити персонажа.

"Жуковський, перед яким поставили завдання видати невидані твори Пушкіна, в 1840 році, видав цю казку під назвою «Казка про купця Кузьму Йолопа і наймита Балду»", - розповів РІА «Новості» отець Павєл.

"В наші дні я шукав казку Пушкіна в редакції Жуковського, знайшов всього два екземпляри в Москві, в державній бібліотеці. Мені навіть не повірили спочатку, що є така книжка - думали, що помилка", - сказав співрозмовник агентства.

Він пояснив, що, видаючи цю книгу, хотів відновити історичну справедливість і довести, що Пушкін "не був богохульником".

Кілька років тому, коли РПЦ вже намагалася піддати цензурі цей твір Пушкіна, літературний критик Лев Аннінський прокоментував це так:

«У Пушкіна з Церквою відносини були дуже дивні: з одного боку - прихожанин, а з іншого - «Гавриіліаду» написав! Якщо читати «Казку про попа і наймита його Балду» одним оком, а не двома, то побачиш там тільки глузування над попом - фігурою в російській свідомості в ту пору ходкою.

Наша Церква ніколи не була противагою владі, а зливалася з нею. Тому до Церкви було ставлення таке: де пан - там і піп. У пушкінську епоху великі імена на кшталт Сергія Радонезького були вже в минулому. З іншого боку, відродження російської релігійної думки на початку XX століття, коли з’явився Сергій Булгаков, Павло Флоренський, Микола Бердяєв, було ще попереду. Час Пушкіна - це епоха, коли у всіх на устах було звільнення від диктату, в тому числі і від диктату Церкви. Треба розуміти кожну епоху зсередини і, вже звісно, не чинити з нею так, як пушкінський Балда вчинив з попом, - тобто клацати її по лобі.»

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Світ навколо нас»:
Loading...
  
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Слово, що йде від серця, проникає в серце”
Нізамі

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.