Аратта - На головну

26 березня 2017, неділя

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- серед найдавніших та найважливіших символів Великоднього яйця (писанки) є символ Сонця. Найпростішим зображенням Сонця є коло з промінням або без нього. На Великодніх яйцях, незалежно від релігії, що існують на Україні, також зображено восьмиконечну зірку, що в минулому була символом Сонця. Свастика (сварга, свастя), або як її називали “нерівний хрест” або “гусячі шийки”, в язичницькі часи була символом Сонця. В ті часи, вважалося, що яйце було талісманом, що мав значну силу, оскільки воно захищало власника від хвороб, невдач або злого ока. Символічна сила Великоднього яйця пояснювалася не лише тим, що воно захищало власника від злого, але й тим, що воно захищало людей та зберігало людський рід.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


РПЦ вирішила у відомій казці Пушкіна головного героя-попа замінити на купця

Світ навколо нас 5550 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 20.03.2012 04:11 | Всі новини | Версія для друку | Коментарі (0)

Спробуйте замінити авторський текст - «Бедный поп подставил лоб» так, як цього вимагає церква ;)
Спробуйте замінити авторський текст - «Бедный поп подставил лоб» так, як цього вимагає церква ;)
У Росії, як і два століття тому тому, повертається церковна цензура. Відому казку Олександра Пушкіна «Про попа і наймита його Балду» було перевидано з заміною в тексті головного героя - попа на купця.

Перевидання казки Олександра Пушкіна «Про попа і наймита його Балду» в редакції Василя Жуковського, який [нібито] на прохання автора замінив головного героя з попа на купця, - вклад у вивчення і популяризацію спадщини великого російського поета, вважає керівник прес-служби патріарха Московського і всієї Русі протоієрей Володимир Вигилянський, повідомляє РІА «Новості».

Вперше казка у такій версії побачила світ в 1840 році - опонентом Балди в ній виступав не піп, а купець Кузьма Йолоп. Версія казки, де Балда поступив на службу до попа, була надрукована в 1882 році в зібранні творів Пушкіна під редакцією П.Є. Єфремова. З приходом до влади більшовиків саме вона стала вважатися канонічною.

Пушкінську казку в редакції Жуковського, до якого після смерті поета перейшли права на публікацію його творів, видав Свято-Троїцький собор міста Армавір на Кубані тиражем в 4000 екземплярів. За словами завідувача кафедрою Армавірського православного соціального інституту, кандидата філософських наук, священика собору отця Павла, книги передбачається дарувати недільним школам і продавати в православних храмах.

"Якщо це була воля Пушкіна і спадкоємця, який був видавцем і випускав його неопубліковані речі, то він (отець Павєл) нічого не порушив. Це не самочинство священика, а пам’ятник літератури, який він перепубліковал", - вважає Вигилянський.

За його словами, "це вклад" (у вивчення літератури).

Наукові спеціалісти Державного музею А.С. Пушкіна в Москві пояснили, що Жуковському довелося змінити авторський пушкінський текст казки «Про попа і наймита його Балду» через церковну цензуру, що існувала в Росії в XIX столітті.

"Наші наукові фахівці не бачать ніякого криміналу в тому, що Жуковський змінив текст Пушкіна. Жуковський розумів, що без цих змін твір просто не буде опубліковано. До речі, він робив це не раз - щоб пройти церковну цензуру, змінював і деякі слова у віршах Олександра Сергійовича ", - повідомила РІА «Новості» керівник прес-служби музею Вероніка Кірсанова.

Зі свого боку отець Павєл вважає, що Пушкін, хоча і написав казку "Про попа", не хотів її видавати "як людина віруюча" і просив після його смерті, якщо казку все-таки вирішать надрукувати, замінити персонажа.

"Жуковський, перед яким поставили завдання видати невидані твори Пушкіна, в 1840 році, видав цю казку під назвою «Казка про купця Кузьму Йолопа і наймита Балду»", - розповів РІА «Новості» отець Павєл.

"В наші дні я шукав казку Пушкіна в редакції Жуковського, знайшов всього два екземпляри в Москві, в державній бібліотеці. Мені навіть не повірили спочатку, що є така книжка - думали, що помилка", - сказав співрозмовник агентства.

Він пояснив, що, видаючи цю книгу, хотів відновити історичну справедливість і довести, що Пушкін "не був богохульником".

Кілька років тому, коли РПЦ вже намагалася піддати цензурі цей твір Пушкіна, літературний критик Лев Аннінський прокоментував це так:

«У Пушкіна з Церквою відносини були дуже дивні: з одного боку - прихожанин, а з іншого - «Гавриіліаду» написав! Якщо читати «Казку про попа і наймита його Балду» одним оком, а не двома, то побачиш там тільки глузування над попом - фігурою в російській свідомості в ту пору ходкою.

Наша Церква ніколи не була противагою владі, а зливалася з нею. Тому до Церкви було ставлення таке: де пан - там і піп. У пушкінську епоху великі імена на кшталт Сергія Радонезького були вже в минулому. З іншого боку, відродження російської релігійної думки на початку XX століття, коли з’явився Сергій Булгаков, Павло Флоренський, Микола Бердяєв, було ще попереду. Час Пушкіна - це епоха, коли у всіх на устах було звільнення від диктату, в тому числі і від диктату Церкви. Треба розуміти кожну епоху зсередини і, вже звісно, не чинити з нею так, як пушкінський Балда вчинив з попом, - тобто клацати її по лобі.»

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Світ навколо нас»:
Loading...
  
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Єдина країна в світі, де не викладалася в університетах історія цієї країни, де історія вважалася чимось забороненим, ворожим і контрреволюційним, — це Україна. Другої такої країни на земній кулі нема. Де ж рождатися, де плодитися дезертирам, як не у нас? Де рости слабодухим і запроданцям, як не у нас? Не вина це дезертирів, а горе. Не судить їх треба, а просить прощення і плакати за погане виховання, за духовне каліцтво у великий час. Їх не учили Батьківщині — їх учили класовій ворожнечі і боротьбі, їх не учили історії. Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців.”
Олександр Довженко

 
Відпочинок на схилах Дніпра
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.