Аратта - На головну

8 травня 2024, середа

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- Київ був найбільшим містом Європи у ХІ сторіччі, в п’ятдесят разів більшим за Лондон, в десять – за Париж. Досяг свого розквіту за Ярослава Мудрого (1010-1054 н.е.), який поріднився з королівськими родинами Франції, Норвегії, Румунії та Польщі. Німецький церковний діяч XІ століття єпископ із Саксонії Титмар Мерзебурзький у своїй «Хроніці» у 1012 - 1018 роках, характеризує Київ як «велике місто, у якому більш 400 церков, 8 ринків, незліченна кількість жителів». На початку ХІ століття теперішня столиця України мала 50 тисяч населення. Для порівняння, у Лондоні на той час мешкало 20 тисяч жителів. Німецький хроніст XІ століття Адам Бременський називав Київ «суперником костянтинопільського скіпетра, найчарівнішої прикраси Греції».
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


Древнє мистецтво виявилося ще древнішим

За межею віків 12564 перегляди

Опубліковано - 30.05.2012 02:56 | Всі новини | Версія для друку

Сопілка з пташиної кістки, що знайдена в печері Гайссенклестерле
Сопілка з пташиної кістки, що знайдена в печері Гайссенклестерле
Люди вперше почали грати на музичних інструментах понад 40 тисяч років тому.

Дослідники з Оксфордського (Великобританія) і Тюбінгенського (ФРН) університетів заново датували людське поселення в печері Гайссенклестерле (Geißenklösterle), яка знаходиться в Швабському Альбі на південному заході Німеччини.

Фахівці скористалися вдосконаленими методами порятунку від забруднень матеріалу, який досліджувався, і в результаті дата виникнення оріньякської культури відсунулася ще трохи в глиб століть.

Археологи провели повторне датування артефактів, виявлених у печері, і встановили, що вони старші, ніж вважалося досі. Серед артефактів є, в тому числі, і найдавніші на сьогоднішній день музичні інструменти - наприклад, флейта з бивня мамонта.

Стаття вчених з’явилася в журналі Journal of Human Evolution. У рамках нової роботи вчені використовували нову технологію датування органічних останків, зокрема кісток. Суть технології полягає в тому, щоб виключити з досліджуваних зразків забруднення, що вносяться залишками колагену - білка, що становить основу сполучних тканин організму. Завдяки цьому методу вченим вдалося встановити, що вік артефактів становить 40-43 тисячі років, що на 2-3 тисячі років більше, ніж вважалося досі.

За словами вчених, такі методи грають ключову роль у формуванні давньої хронології та тестуванні різного роду гіпотез.
Флейта з бивня мамонта. Фото Оксфордського університету
Флейта з бивня мамонта. Фото Оксфордського університету
Дослідники говорять, що нові результати змушують переглянути час виникнення так званої оріньякської культури. Ця культура, що виникла на початку пізнього палеоліту на території сучасної Європи, відома, в першу чергу, образотворчим мистецтвом та музичними інструментами. Примітно, що метод дослідників допоміг підтвердити їх раніше висловлену гіпотезу про те, що акваторія Дунаю була місцем зародження цієї культури.

В кінцевому рахунку дослідження вказує на Верхній Дунай як на найбільш вірогідну батьківщину оріньякської культури. Що послужило стимулом - чи то суворий клімат, то чи конкуренція з неандертальцями (які, можливо, в чомусь навіть перевершували наших предків), чи то якась інша соціально-культурна динаміка, - на це питання дадуть відповідь майбутні дослідження.

* * *

Оріньяк - перша культура, в якій з’являються мистецтво, музика та інші найважливіші культурні інновації, якщо вірна гіпотеза, що визначає, що все це виникло в якомусь одному місці не пізніше 40 тис. років тому і потім поширилося по всій Європі.

42-43 тис. років тому - це найбільш ранні дати оріньякських відкладень, що отримані радіовуглецевим методом. Вони відповідають оріньякському датуванню для Італії, Франції, Англії та інших регіонів. Результати узгоджуються з гіпотезою «Дунайського коридору», яка свідчить, що сучасні люди, діставшись Європи, просувалися по долині Дунаю, причому досить швидко.

Гайссенклестерле - лише одна з цілої низки печер в Швабському Альбі, де виявлені важливі зразки особистих прикрас, образотворчого мистецтва, міфологічних зображень та музичних інструментів.

Нові дати говорять також про те, що сучасні люди прийшли на Верхній Дунай в надзвичайно холодний період під кодовим позначенням H4. Раніше дослідники схилялися до того, що це сталося відразу після закінчення холодів. Отже, сучасна людина опинилася на південному заході Німеччини в той час, коли там жили неандертальці. Незважаючи на всі зусилля вчених, характер культурних зв’язків між цими групами на Верхньому Дунаї залишається нез`ясованим

Підготовлено за матеріалами Тюбінгенського університету.
Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «За межею віків»:
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Майбутнє відкидає свою тінь назад”
Іоганн Гете

 
Знайди свою ГАРМОНІЮ!
 

 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.