X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
Аратта - На головну

22 вересня 2019, неділя

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- серед найдавніших та найважливіших символів Великоднього яйця (писанки) є символ Сонця. Найпростішим зображенням Сонця є коло з промінням або без нього. На Великодніх яйцях, незалежно від релігії, що існують на Україні, також зображено восьмиконечну зірку, що в минулому була символом Сонця. Свастика (сварга, свастя), або як її називали “нерівний хрест” або “гусячі шийки”, в язичницькі часи була символом Сонця. В ті часи, вважалося, що яйце було талісманом, що мав значну силу, оскільки воно захищало власника від хвороб, невдач або злого ока. Символічна сила Великоднього яйця пояснювалася не лише тим, що воно захищало власника від злого, але й тим, що воно захищало людей та зберігало людський рід.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


У районі Ближніх печер Києво-Печерської Лаври – нові археологічні знахідки

За межею віків Регіон: м.Київ 12252 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 29.12.2006 19:42 | Всі новини | Версія для друку | Коментарі (0)

У районі Ближніх печер Києво-Печерської Лаври – нові археологічні знахідки
У районі Ближніх печер Києво-Печерської Лаври – нові археологічні знахідки
У листопаді-грудні цього року проводилися археологічні спостереження за земляними роботами з прокладання інженерних комунікацій у районі Ближніх печер Києво-Печерської Лаври.

Дослідження показали, що практично вся площа перед входом у Ближні печери та Хрестовоздвиженську церкву являє собою штучну терасу, огороджену підпірною стіною XVIII ст. Цю терасу дослідили в глибину більш ніж на 2,5-3 м, вона являє собою досить однорідний гумус, змішаний з будівельним сміттям того часу. Імовірно, в 4-5 м на південь від Хрестовоздвиженської церкви схил круто спускався в яр, тож древні нашарування не збереглися.

Іншакше виглядає траншея, що йде з південно-сходу від Хрестовоздвиженської церкви на площі перед входом у Ближні печери. Тут під 1,5-метровим шаром сучасного будівельного сміття та відкладень XIX ст. виявлені нашарування аж до періоду заснування Києво-Печерського монастиря. На глибині 1,5 м тут залягає рівномірний шар цегельної крихти, змішаної з вапняним розчином, який може бути залишком будівництва Хрестовоздвиженської церкви у XVIII ст. Нижче залягає невеликий коричнюватий шар гумусу, у якому зібрані археологічні знахідки (фрагменти глиняних посудин) другої половини XIII-XV ст. Ще нижче знаходиться шар темно-сірого гумусу з матеріалами XII - початку XIII ст. На глибині близько 2 м зафіксований тонкий прошарок гумусу, насиченого деревним вугіллям - характерна ознака пожежі. Із цього «горілого» шару походять фрагменти глиняного гончарного посуду другої половини XI ст. Це дає підстави ототожнити сліди пожежі зі знаменитим розгарбуванням монастиря військами половецького хана Боняка в 1096 р.

«Горілий» шар перекриває більш ранні ями й котловани. Одне з таких заповнень нагадує глибоку траншею, що проходила в північно-західному напрямку - у бік Хрестовоздвиженської церкви. Траншея була засипана піском і перевідкладеним піщаником, а в її заповненні знайдені численні уламки (а також кілька цілих форм) давньоруської цегли - плінфи. На деяких уламках плінфи збереглися сліди цем'яночного розчину, це свідчить, що їх використовували в кладці якоїсь монументальної споруди.

Накопичення будівельних матеріалів у шарі, що датується раніше кінця XI ст., дозволяє припускати, що до розгарбування монастиря Боняком у районі Ближніх печер існувала якась наземна цегельна будівля. Навряд чи ці будівельні залишки можна пов'язати з будівництвом у другій половині XI ст. Успенського собору Києво-Печерського монастиря, оскільки плінфа з розчином походить із уже зруйнованої будівлі. Не виключено, що біля входу в Ближні печери у XI ст. існувала наземна церква або каплиця, невідома нам з писемних джерел, сліди якої й відкрилися в результаті останніх досліджень. Ця будівля могла бути й дерев'яною, але на мурованому фундаменті. Прояснити це питання могли б масштабні планомірні розкопки ділянки площадки перед входом у Ближні печери (на схід від Хрестовоздвиженської церкви).

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «За межею віків»:
  
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Ваша так звана релігія діє як опій: вона заманює і приглушує болі замість того, щоб надати сили”
Новаліс

 
Подорожуйте Україною комфортно і без обмежень!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 

 
Internet Map Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2019.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.