X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
Аратта - На головну

11 грудня 2019, середа

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- першою Українською конституцією вважається документ «Пакти і Конституція прав і вольностей запорозького війська», складений гетьманом Пилипом Орликом у 1710 році. Історики мають різні думки щодо того, чи був цей документ Конституцією у сучасному розумінні цього слова або прогресивним твором, який випередив свій час, адже перші Конституції в Європі і США з’явилися лише за сімдесят років потому. Реальної сили Конституція Пилипа Орлика так і не набула, оскільки складалася вона на чужині та її укладачі не мали змоги повернутися в країну. Але в історії вона залишилася як оригінальна правова пам’ятка, яка вперше в Європі обгрунтовує можливість існування парламентської демократичної республіки.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


У районі Ближніх печер Києво-Печерської Лаври – нові археологічні знахідки

За межею віків Регіон: м.Київ 12608 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 29.12.2006 19:42 | Всі новини | Версія для друку | Коментарі (0)

У районі Ближніх печер Києво-Печерської Лаври – нові археологічні знахідки
У районі Ближніх печер Києво-Печерської Лаври – нові археологічні знахідки
У листопаді-грудні цього року проводилися археологічні спостереження за земляними роботами з прокладання інженерних комунікацій у районі Ближніх печер Києво-Печерської Лаври.

Дослідження показали, що практично вся площа перед входом у Ближні печери та Хрестовоздвиженську церкву являє собою штучну терасу, огороджену підпірною стіною XVIII ст. Цю терасу дослідили в глибину більш ніж на 2,5-3 м, вона являє собою досить однорідний гумус, змішаний з будівельним сміттям того часу. Імовірно, в 4-5 м на південь від Хрестовоздвиженської церкви схил круто спускався в яр, тож древні нашарування не збереглися.

Іншакше виглядає траншея, що йде з південно-сходу від Хрестовоздвиженської церкви на площі перед входом у Ближні печери. Тут під 1,5-метровим шаром сучасного будівельного сміття та відкладень XIX ст. виявлені нашарування аж до періоду заснування Києво-Печерського монастиря. На глибині 1,5 м тут залягає рівномірний шар цегельної крихти, змішаної з вапняним розчином, який може бути залишком будівництва Хрестовоздвиженської церкви у XVIII ст. Нижче залягає невеликий коричнюватий шар гумусу, у якому зібрані археологічні знахідки (фрагменти глиняних посудин) другої половини XIII-XV ст. Ще нижче знаходиться шар темно-сірого гумусу з матеріалами XII - початку XIII ст. На глибині близько 2 м зафіксований тонкий прошарок гумусу, насиченого деревним вугіллям - характерна ознака пожежі. Із цього «горілого» шару походять фрагменти глиняного гончарного посуду другої половини XI ст. Це дає підстави ототожнити сліди пожежі зі знаменитим розгарбуванням монастиря військами половецького хана Боняка в 1096 р.

«Горілий» шар перекриває більш ранні ями й котловани. Одне з таких заповнень нагадує глибоку траншею, що проходила в північно-західному напрямку - у бік Хрестовоздвиженської церкви. Траншея була засипана піском і перевідкладеним піщаником, а в її заповненні знайдені численні уламки (а також кілька цілих форм) давньоруської цегли - плінфи. На деяких уламках плінфи збереглися сліди цем'яночного розчину, це свідчить, що їх використовували в кладці якоїсь монументальної споруди.

Накопичення будівельних матеріалів у шарі, що датується раніше кінця XI ст., дозволяє припускати, що до розгарбування монастиря Боняком у районі Ближніх печер існувала якась наземна цегельна будівля. Навряд чи ці будівельні залишки можна пов'язати з будівництвом у другій половині XI ст. Успенського собору Києво-Печерського монастиря, оскільки плінфа з розчином походить із уже зруйнованої будівлі. Не виключено, що біля входу в Ближні печери у XI ст. існувала наземна церква або каплиця, невідома нам з писемних джерел, сліди якої й відкрилися в результаті останніх досліджень. Ця будівля могла бути й дерев'яною, але на мурованому фундаменті. Прояснити це питання могли б масштабні планомірні розкопки ділянки площадки перед входом у Ближні печери (на схід від Хрестовоздвиженської церкви).

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «За межею віків»:
  
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Минуле корисне тільки в тому сенсі, що вказує нам шляхи та засоби до розвитку”
Генрі Форд

 
Знайди свою ГАРМОНІЮ!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 

 
Internet Map Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2019.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.