- свій шлях до Місяця радянський «Луноход» розпочав в Україні. Для підготовки команди, що ним керувала, та для випробовувань самого апарата в кримських горах під Сімферополем було створено спеціальний «місяцедром». У 70-х на Місяць було запущено всього два «трактори» — «Луноход-1» та «Луноход-2». Під час виконання місячної місії «трактористи» теж знаходилися в Криму — у центрі керування в селищі Шкільне. Пізніше зі Шкільного керували роботою космічних кораблів «Союз», брали участь у здійсненні першої міжнародної стиковки «Союз»-«Аполон», відстежували перший, і єдиний, політ радянського «човника» «Буран». Після проголошення незалежності України центр у Криму було майже повністю знищено...
У суботу, 8 вересня, у віці 80 років російський кіноактор Олександр Білявський обірвав своє життя самогубством, повідомили у департаменті охорони здоров’я Москви.
"Актор викинувся з вікна свого будинку в суботу о 13:15. В 13:27 на місце події прибула бригада швидкої допомоги, проте медики лише констатували травми, що не сумісні з життям", - сказали у відомстві.
У свою чергу, джерело, знайоме з ситуацією, розповіло, що 80-річний Білявський нещодавно переніс інсульт. "Судячи з усього, у нього відбулось порушення мозкової діяльності, і він вже погано себе контролював", - повідомило джерело.
Слідчий комітет почав дослідчу перевірку за фактом смерті Олександра Білявського.
"СК РФ в ході перевірки встановить точну причину смерті Білявського", - відмітили в СК.
Там уточнили, що Білявський жив на третьому поверсі, проте випав з вікна, розташованого на сходовій клітині, розташованій на п’ятому поверсі.
Наразі слідчі схиляються до версії про самогубство актора Олександра Белявського.
"Попередньо встановлено, що Белявський скоїв суїцид, стрибнувши з вікна, розташованого на сходовому майданчику між 5 і 6 поверхом під’їзду свого будинку. Від отриманих тілесних ушкоджень актор помер на місці. В ході первинного огляду, ознак насильницької смерті на тілі загиблого не виявлено. Біля вікна сходового прольоту знайдена паличка Белявського, ознак боротьби не виявлено", - йдеться в повідомленні.
Народний артист Росії Олександр Білявський отримав широку популярність завдяки своїм кінороботам, зокрема, він виконав роль кримінального злочинця Фокса у відомому радянському серіалі "Місце зустрічі змінити не можна", знятому на Одеській кіностудії. Серед його робіт, - ролі у фільмах "Іронія долі, або з легкою парою", "Чотири танкіста і пес", "Гіперболоїд інженера Гаріна", "І знову Аніскін", "Жили три холостяка" та інші.
Незважаючи на перенесений інсульт, після якого він майже не розмовляв, Олександр Белявський прийняв пропозицію зіграти роль в продовженні "Іронії долі"...
Як свідчать його сусіди по будинку, Белявському ставало з кожним днем все гірше... В серіалі "Місце зустрічі змінити не можна" його герой вистрибує з вікна і залишається живим. В житті все сталося інакше...
Белявський фактично став заручником однієї ролі - кримінальний злочинця Фокса
Довідка
Олександр Белявський. Народився 6 травня 1932 року в Москві. Закінчив геологорозвідувальний факультет Московського інституту кольорових металів і золота (1955, нині - Державний університет кольорових металів і золота).
У 1955 році, після захисту диплома, Белявський виїхав до Іркутська, де поступив на роботу в Східно-Сибірське геологічне управління.
В Іркутську він дебютував на сцені Іркутського обласного драмтеатру в самодіяльному спектаклі Геологічного управління "Лихо з розуму". Белявський виконав роль Молчаліна. І спектакль, і робота молодого актора були помічені й схвалені в газеті "Східно-Сибірська правда". Після повернення в Москву Олександр вступив на посаду молодшого наукового співробітника в Інститут НІТРІЗолото, продовжував брати участь у самодіяльних виставах Будинку вчителя.
У березні 1957 року Белявський звільнився з інституту і вирішив вступати до театрального училища. Він був прийнятий в Щукінське училище при Театрі імені Вахтангова.
Влітку 1957 року Олександр почав зніматися у своєму першому кінофільмі "Розповіді про Леніна", зігравши роль молодого робітника Колі.
У 1961 році, отримавши диплом з відзнакою і став артистом театру і кіно, Олександр був запрошений на роботу в Московський Театр Сатири.
В 1964 році знявся в головній ролі у фільмі польського режисера Леонарда Бучковський "Перерваний політ". Під час роботи в Варшаві актор оволодів польською мовою, після чого працював ще в шести польських фільмах, в тому числі в популярному серіалі "Чотири танкісти і собака" (1966), в якому він зіграв роль радянського капітана Павлова.
У 1964 - 1966 роках Белявський був актором трупи Московського драматичного театру імені К. С. Станіславського. З 1966 року Белявський працював в Театрі-студії кіноактора. Найбільш вдалими з ранніх кіноролей Олександра Білявського стали: Сергій Крилов у фільмі "Йду на грозу" режисера Сергія Мікаеляна, Кулагін у фільмі "Їх знали тільки в обличчя" режисера Антона Тімонішіна, Володя в "Липневий дощ" режисера Марлена Хуциєва, Шельга в "Крах інженера Гаріна" режисера Олександра Квініхідзе.
Всього в кіно, в тому числі зарубіжному, так як Белявський знімався в Польщі, НДР, Північній Кореї, Фінляндії, Франції, Чехословаччини, США, актором було зіграно понад 100 ролей.
Найбільш пам’ятними для глядача роботами Белявського стали роль Саші в комедії Ельдара Рязанова "Іронія долі, або З легкою парою" (1975) і роль бандита Фокса в телесеріалі режисера Станіслава Говорухіна "Місце зустрічі змінити не можна" (1979).
Із робіт пізнього періоду вдалими стали ролі: Леоніда Брежнєва у фільмі режисера Ігоря Гостева «Сірі вовки" (1991), адмірала з комедії Романа Качанова "ДМБ" (2000); кримінального авторитета на прізвисько Король у фільмі Єгора Кончаловського "Антикілер" (2001); російського адмірала у блокбастері Філа Алдена Робінсона "Ціна страху" (2002). Багато займався дубляжем, брав участь в озвучуванні багатьох популярних зарубіжних фільмів - його голосом "розмовляли" такі відомі актори як Жан-Поль Бельмондо і П`єр Рішар.
Із січня 1966 по 1970 рік був першим ведучим гумористичної телепередачі "Кабачок 13 стільців".
Відберіть у народу все, і все він може повернути, але відберіть мову, і він ніколи її більше не створить... Нову батьківщину може створити народ, але мову - ніколи; вмерла мова в устах народу - вмер і народ...” Костянтин Ушинський
Актуально
17038 переглядів
Більше новин за темою «Втрата»:
