X

¬≥таЇмо на нашому сайт≥!



” ¬ас встановлене розширенн€ AdBlock або под≥бне. Ѕудь ласка, додайте наш сайт до б≥лого списку, - тим самим ¬и спри€тимете його розвитку, - адже сайт не утримуЇтьс€ ол≥гархами.
јратта - Ќа головну

21 с≥чн€ 2018, нед≥л€

«ј–ј““ј. ¬≥кно в ”крањну» - домашн€ стор≥нка  Ћист до редакц≥њ  ≤нформац≥€ про портал

јктуально
ћузей «јратта»
Ќев≥дома јратта
”крањнськ≥ ф≥льми
”крањнськ≥ мультф≥льми
’то ти?
  јратта у Facebook јратта в YouTube ¬ерс≥€ дл€ моб≥льних пристроњв RSS
„и знаЇте ¬и, що:
- у 1919-1920 роках  ам`€нець-ѕод≥льський ненадовго став державним центром ”крањни - останньою столицею ”Ќ–. —юди перем≥стилис€ ƒиректор≥€ та ”р€д ”Ќ–. ¬ м≥ст≥ постав  ом≥тет охорони –еспубл≥ки. ќднак у 1920 роц≥ „ервона арм≥€ розгромила в≥йська ”Ќ–.

Ќаш партнер - ƒата-центр Ђќб`Їднан≥ ћереж≥ ”крањниї

 урс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

√алере€ дизайну Ђјраттаї Ч арх≥тектура, бренд≥нг, пол≥граф≥€, веб

 луб украњнськоњ культури Ђјраттаї (м.Ќововолинськ)


–Ш–љ—В—Г—А–Є—Б—В –Я–Њ–Є—Б–Ї —В—Г—А–∞ - –Ь–∞–≥–∞–Ј–Є–љ–µ –Я—Г—В–µ—И–µ—Б—В–≤–Є–є –Ш–љ—В—Г—А–Є—Б—В
ѕогода в ”крањн≥:
 

Ќаш банер

Ќаш банер


Ћюди не впливають на глобальне потепл≥нн€ кл≥мату

” св≥т≥ науки 13037 перегл€д≥в —истема Orphus: вид≥л≥ть орфограф≥чну помилку мишею ≥ натисн≥ть Ctrl+Enter

ќпубл≥ковано - 11.01.2007 11:59 | ¬с≥ новини | ¬ерс≥€ дл€ друку |  оментар≥ (0)

—онце - центральна з≥рка, дом≥нуюча в —он€чн≥й систем≥. ÷е - величезна кул€ з плазми (тобто ≥он≥зованого газу), що складаЇтьс€ в основному з водню ≥ гел≥ю. ” центр≥ знаходитьс€ €дро, в €кому в≥дбуваютьс€ ланцюгов≥ термо€дерн≥ реакц≥њ.
—онце - центральна з≥рка, дом≥нуюча в —он€чн≥й систем≥. ÷е - величезна кул€ з плазми (тобто ≥он≥зованого газу), що складаЇтьс€ в основному з водню ≥ гел≥ю. ” центр≥ знаходитьс€ €дро, в €кому в≥дбуваютьс€ ланцюгов≥ термо€дерн≥ реакц≥њ.
Ќа глобальне потепл≥нн€ кл≥мату «емл≥ не чинить вир≥шальний вплив людська д≥€льн≥сть, вважають рос≥йськ≥ вчен≥.

"•рунтуючись на проведених в ѕулковськ≥й обсерватор≥њ досл≥дженн€х, ми прийшли до висновку, що вир≥шальний вплив на зм≥ну кл≥мату «емл≥ чинить не людська д≥€льн≥сть, а зм≥на ≥нтенсивност≥ сон€чноњ св≥тимост≥", - пов≥домив –≤ј Ќовост≥ зав≥дувач лаборатор≥Їю косм≥чних досл≥джень √оловноњ (ѕулковськоњ) астроном≥чноњ обсерватор≥њ –јЌ ’аб≥булло јбдусаматов.

√лобальне потепл≥нн€ кл≥мату «емл≥, що "спостер≥гаЇтьс€ в даний час, обумовлене незвичайно високим ≥ тривалим (практично прот€гом усього ’’ стол≥тт€) п≥двищенн€м ≥нтегрального потоку сон€чного випром≥нюванн€", - додав в≥н.

”чений в≥дзначив, що цей висновок п≥дтверджуЇ ≥ ви€влене фах≥вц€ми NASA паралельне глобальне потепл≥нн€ марс≥анського кл≥мату в пром≥жку з 1999 по 2005 р≥к.

"Ќа ћарс≥ також в≥дбувалос€ глобальне потепл≥нн€, але вже без парникового ефекту ≥ без участ≥ "марс≥ан". ÷≥ паралельн≥ глобальн≥ потепл≥нн€, що спостер≥галис€ одночасно €к на ћарс≥, так ≥ на «емл≥, можуть бути лише пр€мим насл≥дком д≥њ т≥льки одного ≥ того ж чинника - довготривалоњ зм≥ни ≥нтенсивност≥ сон€чного випром≥нюванн€", - сказав в≥н.

«а словами ученого, под≥бного зб≥льшенн€ потоку сон€чного випром≥нюванн€, €к в XX стол≥тт≥, не спостер≥галос€ впродовж €к м≥н≥мум 600 рок≥в. ¬≥кове посиленн€ св≥тимост≥ —онц€ дос€гло максимуму в 1990-х роках.
ѕроцеси, що в≥дбуваютьс€ в всередин≥ св≥тила (абсорбц≥њ та повторного випром≥нюванн€) наст≥льки ≥нтенсивн≥, що енерг≥њ, що вид≥л€Їтьс€ у вигл€д≥ гамма-випром≥нюванн€, дл€ того, щоб вирватис€ на поверхню, потр≥бн≥ м≥льйони рок≥в. ÷е означаЇ, що св≥тло, €ке доходить до нас сьогодн≥, народилос€ в≥д жару, що виник в надрах —онц€ м≥льйони рок≥в назад...
ѕроцеси, що в≥дбуваютьс€ в всередин≥ св≥тила (абсорбц≥њ та повторного випром≥нюванн€) наст≥льки ≥нтенсивн≥, що енерг≥њ, що вид≥л€Їтьс€ у вигл€д≥ гамма-випром≥нюванн€, дл€ того, щоб вирватис€ на поверхню, потр≥бн≥ м≥льйони рок≥в. ÷е означаЇ, що св≥тло, €ке доходить до нас сьогодн≥, народилос€ в≥д жару, що виник в надрах —онц€ м≥льйони рок≥в назад...
јбдусаматов в≥дзначив, що нин≥ сон€чна св≥тим≥сть вже вступила в убуваючу фазу в≥кового циклу, але термальна ≥нерц≥€ «емл≥ ще чинить те глобальне потепленн€, €ке ми спостер≥гаЇмо останн≥ми роками.

"ќбразно кажучи, ми спостер≥гаЇмо зараз "ефект нагр≥тоњ сковор≥дки". якщо њњ нагр≥вати ≥ погасити вогонь, то ще певний час сковор≥дка випром≥нюватиме тепло. ÷ей приклад по€снюЇ т≥ процеси, €к≥ в≥дбуваютьс€ зараз на «емл≥. Ќаша планета, отримавши прот€гом практично всього ’’ стол≥тт€ п≥двищену енерг≥ю в≥д —онц€, тепер поступово в≥ддаЇ њњ, що п≥дтверджуЇтьс€ початком охолодженн€ верхн≥х шар≥в —в≥тового океану в 2003-2005 роках", - в≥дзначив јбдусаматов.

Ќа його думку, цей ефект продовжитьс€ ще близько 6-8 рок≥в, а пот≥м земл€ни в≥дчують дуже пов≥льний початок похолоданн€.

"Ќе беручи до уваги те, що цього року зима в де€ких рег≥онах вражаЇ незвичайним теплом, ми все-таки вважаЇмо, що через 6-8 рок≥в почнетьс€ пов≥льне зниженн€ глобальноњ температури «емл≥, €ке дос€гне глибокого м≥н≥муму ор≥Їнтовно в 2055-2060 роках", - сказав учений.

¬≥н в≥дзначив, що на п≥дстав≥ досл≥джень керна льоду з глибоких свердловин јнтарктиди ≥ √ренланд≥њ встановлено, що значн≥ коливанн€ вуглекислого газу в атмосфер≥ ≥ потепл≥нн€ кл≥мату в≥дбувалис€ ≥ ран≥ше. « цього виходить, що потепл≥нн€ задане природними - астроном≥чними причинами, а не промисловою д≥€льн≥стю людей.

Ќа думку јбдусаматова, неспод≥ване дл€ кл≥матолог≥в охолоджуванн€ верхн≥х шар≥в —в≥тового океану, €ке почалос€ в 2003-2005 роках, св≥дчить про те, що визначальний вплив на кл≥мат «емл≥ робл€ть косм≥чн≥ законом≥рност≥ надходженн€ енерг≥њ в≥д —онц€.

ƒов≥дка УјраттиФ:

’арактеристики —онц€

≈кватор≥альний д≥аметр - 1 392 000 км.
ѕер≥од обертанн€ (в≥дносно екватора) - 27 д≥б
ћаса («емл€ = 1) - 332 946
ќб'Їм («емл€ = 1) - 1 303 600
—ередн€ щ≥льн≥сть - 1,41 г/см3
ў≥льн≥сть €дра - близько 100 г/см3
“емпература поверхн≥ - 5770 oK
“емпература €дра - 14 000 000 oK
—ила т€ж≥нн€ на поверхн≥ («емл€ = 1) - 27,9
ѕотужн≥сть випром≥нюванн€, що випускаЇтьс€, - 3,86 x 1023 квт
ѕер≥од обертанн€ навколо центру √алактики - 225 млн. рок≥в

якщо ви пом≥тили в текст≥ орфограф≥чну помилку, вид≥л≥ть њњ мишкою та натисн≥ть Ctrl+Enter

ƒо теми:
Share/Bookmark
 
Ѕ≥льше новин за темою Ђ” св≥т≥ наукиї:
Loading...
  
Ѕ≥льше тем:

ќстанн≥ новини:

ѕопул€рн≥ статт≥:
 
 

 оли ж ви гризете та њсте один одного, то гл€д≥ть, щоб не знищили один одного!Ф
Ѕ≥бл≥€

 
 
ќпитуванн€:

”крањна сьогодн≥ -
ќкупована крањна
Ќезалежна ≥ самост≥йна
УЅананова республ≥каФ
„ас покаже







 

 

 
Internet Map —чЄтчик тиц и PR

© ј–ј““ј. ”крањнський нац≥ональний портал. 2006-2018.
ѕри передруц≥ ≥нформац≥њ, посиланн€ на www.aratta-ukraine.com обов`€зкове.