Актуально
5930 переглядів
 |
Нова «фішка». Валютна паспортизація: хто кого і на чому хоче «зловити»? |
У НБУ сподіваються, що це дозволить знизити попит на валюту серед українців. Натомість банківські експерти стверджують, що валютна паспортизація призведе до розквіту «чорного ринку» при обміні.
Незалежно від того, купуєте ви валюту, чи продаєте, будьте ласкаві пред’явити паспорт. Про це попередили у Національному банку ще до нового року.
Відвідавши кілька обмінників у центрі Києва після настання 2013-го, можна було переконатися, що така норма діє частково. Обміняти гривні на долари касири погоджувалися винятково після надання паспорта, а для валютної операції навпаки – досить було будь-якого документа, що засвідчував би особу – наприклад, водійських прав.
Так звана паспортизація вже діяла в Україні при купівлі доларів, євро та іншої валюти. Як переконували у департаменті з управління валютним резервом та здійснення операцій на відкритому ринку НБУ, «добре, погано, але це мало результат». Під результатом у координатора діяльності банківської системи України мають на увазі різке зменшення попиту на валюту з боку населення.
Не кожен хоче, щоб «світилося» його прізвище
Якщо і при продажу валюти обов’язковим буде пред’явлення паспорта, це не створить проблем для банківської, фінансової ситуації в Україні, зазначив Радіо Свобода президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко. На думку експерта, єдині, хто суттєво постраждає – пересічні українці, котрі міняють валюту. Як вважає Олександр Сугоняко, з боку НБУ це є адміністративним заходом, який показує, що свободи в Україні стає менше. Адже не кожен хоче, щоб «світилося» його прізвище, навіть, коли гроші у нього є законно. А впливати на валютний попит варто інакше, стверджує президент Асоціації українських банків.
«Для пропозиції валюти треба експорт збільшувати, або, скажімо, запроваджувати обов’язковий продаж – наприклад, 50 чи 100 відсотків навіть. Тоді це буде серйозно. А коли з допомогою адміністративних засобів щось намагаються робити, це означатиме лише, що ці самі процедури робитимуть «у тіні», – прогнозує Олександр Сугоняко.
Водночас член Ради Нацбанку Юрій Полунєєв у коментарі Радіо Свобода заявив, що паспортизація буде ефективною – як принесла свої плоди вимога пред’являти паспорт при купівлі валюти. Хоча це не стосується тривалих термінів.
«Те, що ці заходи дали ефект – це так. Можна вирішити проблеми сьогодні, але
через певний період часу ситуація знову повториться. І повториться вона обов’язково через декілька років, якщо не відбудуться зміни у структурі економіки України, якщо не відбудеться посилення внутрішнього ринку, збільшення доходів людей, то всі ці заходи знову можна буде вживати, а ефект від них буде все менше і менше», – зауважує Юрій Полунєєв.
«Чому я повинен нести свої гроші в банк?»
Але колишній заступник голови Національного банку Ярослав Солтис запитує: яким є завдання таких норм? З’ясувати, хто багато міняє валюти? При цьому, каже, не беруться за перевірку людей, котрі виводять мільярди доларів в офшори. Під прицілом – пересічні українці, стверджує Ярослав Солтис у коментарі Радіо Свобода. І таким чином комерційні банки перетворюють на контролерів. Хоча даний контроль не може бути ефективним у принципі, бо люди шукатимуть обхідні шляхи.
Ярослав Солтис нагадує, що за валютні операції нині не саджають за ґрати, як у радянські часи, коли за це могли і стратити.
«Сьогоднішнє законодавство дозволяє людям обмінювати свої гроші – гривні на долари, не несучи в банк. Немає кримінальної чи якоїсь іншої відповідальності за обмін валюти. Чому я повинен нести свої гроші в банк? Припустимо, у вас є мільярд гривень, які ви украли у бюджеті. Ви що – підете зі своїм паспортом до банку? Звичайно, ні! Тому позиція незрозуміла – хто кого і на чому хоче зловити?», – запитує Ярослав Солтис.
У НБУ гарантують захист інформації
Тим часом у НБУ нагадують, що вже 12 років в Україні є чинним закон «Про банки і банківську діяльність», положення якого гарантують фізичній особі захист її персональних даних, отриманих під час валютно-обмінних операцій. За статтями 60 і 62 цього закону інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта є банківською таємницею, має обмежений доступ і може бути розкрита третім особам винятково в законодавчо встановленому порядку.
І «валютна паспортизація» не робить валютно-обмінні операції відкритими, наголошують у НБУ.
Водночас Нацбанк вважає незаконною вимогу деяких комерційних банків до фізичних осіб надавати ідентифікаційний код, а іноді і номер телефону при валюто обмінних операціях. Про це повідомила директор генерального департаменту грошово-кредитної політики НБУ Олена Щербакова.
Якщо банки вимагають не лише паспорт, а й ідентифікаційний код або телефон, громадянам радять звертатися зі скаргами на гарячу лінію НБУ.
Більше новин за темою «Економіка»:
