Аратта - На головну

27 травня 2017, субота

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в селі Лемеші (Чернігівська область) на початку XVIII століття народився хлопчик Олексій Розум. У вільний від випасу корів час, він співав у сільскому церковному хорі, де був помічений, відправлений до Петербургу й згодом став графом Розумовським й вінчаним чоловіком імператриці Елизавети (щоправда без права престолонаслідування). Брат графа Кирило у 18 років (!!!) очолив петербургську академію наук, а згодом ще й став гетьманом Лівобережної України...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Бій під Крутами: правда і стереотипи

Духовний світ 10232 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 29.01.2013 11:45 | Всі новини | Версія для друку | Коментарі (0)

Бій під Крутами: правда і стереотипи
Бій під Крутами: правда і стереотипи
95 років тому відбувся бій під Крутами. Тоді проти багатотисячного більшовицького війська український уряд відрядив молодь – студентів та гімназистів. Усі вони хоробро боролися та загинули у нерівному бою.

Таку версію деякі історики називають міфом, що затьмарив багато фактів. Загалом на сьогодні існує два кардинально різних погляди на Крути. З одного боку це розглядається як трагедія і поразка, з іншого – велика перемога.

За ініціативою Дмитра Табачника у 2010 році у зміст нового підручника для 5 класу «Вступ до історії України» було внесено правки і вилучено параграф про бій під Крутами. За таким новим підручником 5-тикласники почнуть вчитися вже у 2014 році. Проте директор Золочівської ЗОСШ №1 у Львівській області, вчитель історії Богдан Кашалаба готовий розповідати своїм учням про Крути і всупереч новій шкільній програмі.

«Я думаю це думка більшості українців, які шанують свою історію. Потрібно знати і бій під Крутами, і під Мотовилівкою, і під Жовтими Водами і всі ті бої, пов’язані з національно-визвольним рухом. Певно, що це має бути в програмі і діти повинні це вивчати», – переконаний освітянин.

Гімназисти, що із жертв перетворюються на героїв?

Творцем культу героїв Крут ще у 1918 році став Михайло Грушевський, коли використав факт бою для своєї політики пам’яті. За його версією битва – трагічна сторінка історії України, поразка, в якій загинув цвіт української молоді. На противагу у 30-х роках у Західній Україні народилась інша версія, за якою Крути – це перемога, що повернула історію в бік державотворення і визвольної боротьби. Ці дві версії існують і до сьогодні.

Студент-історик Києво-Могилянської академії Андрій Любарець каже, що створення жертовного образу героїв Крут відбувалося упродовж 10 років Незалежності України, до обрання Президентом Віктора Януковича. У своєму дослідженні «Бій під Крутами у сучасній українській історичній пам’яті» Андрій Любарець зауважує: після припинення культивації битви на державному рівні, популярності сьогодні все більше набуває версія правих політичних партій, за якою згадка бою під Крутами є виключно згадкою про величну героїчну перемогу. До того ж за 95 років, каже молодий історик, ця подія обросла численними стереотипами.

«Якщо взяти стереотипи в фактологічному плані, то це, по-перше, кількість учасників битви. Насправді їх було приблизно 500-600. Натомість зараз говорять, що їх було виключно 300. Інший стереотип, це те, що у битві брали участь виключно школярі і студенти, в той час як їх було лише 150 з 600-та. Ще один стереотип, який часом зустрічається, це про неготовність керівництва до бою, що було кинуто беззбройних студентів і цей стереотип взявся безпосередньо з публіцистики 1918 року, яка критикувала Центральну Раду», – акцентує увагу Любарець.

«Ця подія стала образом і символом» – історик

Бій під Крутами програли, але це трагічна перемога і її дух залишиться незнищенним, вважає історик, директор музею УНР Олександр Кучерук – ані применшити, ані затерти згадку про бій неможливо. Він був, є і буде, каже історик.

З 1918 року, коли відбувся бій, його сприйняття міфологізувалося і перетворилося на своєрідний абсолют. Проте всі суперечки і різні точки зору з приводу цієї події – це не що інше, як ознака демократичного суспільства.

«Воно є. Те, що мені гріє і тішить, що як би ми не стрибали, як би не висловлювались, вони існують і пам’ять про них зберігається. Ця подія стала образом і символом і тому, щоб не робили, воно вже нікуди не дінеться», – вважає історик.

Бій під Крутами відбувся 16 (29) січня 1918 року на залізничній станції Крути під селищем Крути та поблизу села Пам’ятне на Чернігівщині, за 130 кілометрів на північний схід від Києва. Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

До теми:
Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Духовний світ»:
Loading...
  
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Такого безладу ніде немає. Треба, щоб сюди прийшли піночети й навели порядок. Бо в Україні жити соромно. Країна, де не діють закони. Це не демократія, а суцільна вакханалія. У нас безнадійно втрачений етично-моральний стрижень”
Іван Марчук

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.