X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
Аратта - На головну

23 січня 2018, вівторок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- Київ був найбільшим містом Європи у ХІ сторіччі, в п’ятдесят разів більшим за Лондон, в десять – за Париж. Досяг свого розквіту за Ярослава Мудрого (1010-1054 н.е.), який поріднився з королівськими родинами Франції, Норвегії, Румунії та Польщі. Німецький церковний діяч XІ століття єпископ із Саксонії Титмар Мерзебурзький у своїй «Хроніці» у 1012 - 1018 роках, характеризує Київ як «велике місто, у якому більш 400 церков, 8 ринків, незліченна кількість жителів». На початку ХІ століття теперішня столиця України мала 50 тисяч населення. Для порівняння, у Лондоні на той час мешкало 20 тисяч жителів. Німецький хроніст XІ століття Адам Бременський називав Київ «суперником костянтинопільського скіпетра, найчарівнішої прикраси Греції».

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Популярність російської мови не підвищив навіть мовний закон

Національне питання 3690 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 10.06.2013 18:07 | Всі новини | Версія для друку | Коментарі (0)

Популярність російської мови не підвищив навіть мовний закон
Популярність російської мови не підвищив навіть мовний закон
Навіть ухвалення мовного закону, що вступив в силу у серпні 2012 року, суттєво не змінило мовних пріоритетів школярів та абітурієнтів. Зокрема, незначна кількість учнів обирає її як другу іноземну мову, а абітурієнти - для складання зовнішнього незалежного оцінювання.

За підсумками навчального року Міністерства освіти і науки оприлюднило інформацію про обрання п’ятикласниками другої обов’язкової для вивчення іноземної мови. Згідно з цими даними, 52% шкіл вибрали німецьку мову, 23% - російську, 14% - французьку, 8% - англійську, 2% - польську, 1% - іспанську.

Варто зауважити, що народний депутат Ірина Фаріон (фракція «Свобода») раніше заявляла, що Міносвіти нав’язує вивчення в 5 класах російської мови. Натомість міністр освіти і науки Дмитро Табачник спростував її заяву, зазначивши, що до мов, які можна вибрати для навчання, «належать без виключення всі європейські мови за умови, що є відповідні кадри, оскільки російська мова є мовою ООН і також європейською мовою, і ніхто не може стримувати ті школи, які бажають обрати російська мова як друга обов’язкова іноземна мова з 5-го класу».

Не зріс цього року попит на російську мову й у виборі її для складення зовнішнього незалежного оцінювання серед абітурієнтів. Зокрема, в Українському центрі оцінювання якості освіти повідомили, що збільшився інтерес вступників до тестів з точних наук, зокрема до математики, хімії і фізики нинішнього року. Натомість зменшився - до географії, біології, всесвітньої історії та російської мови. Так, для участі у ЗНО з російської мови зареєструвалися 6 тис. 902 учасники з 322 тис. 440 охочих скласти ЗНО цьогоріч, тобто близько 2,1%.

До речі, минулорічна статистика ЗНО майже не відрізняється: лише 7 тис. 247 з 328 тис. 910 абітурієнтів (2,2%) обрали російську мову для тестування. А склали цей тест лише 5 тис. 850 осіб.

Додамо, що за підсумками ЗНО минулого року серед предметів, з яких найбільше абітурієнтів отримали максимальну оцінку 200-балів, не було російської мови. Згідно з результатами, 200 балів з цього тесту отримали тільки троє абітурієнтів.

Цього року лише 20% абітурієнтів не захотіли писати тести українською, а іншою мовою, серед яких: російська, угорська, румунська, молдавська, польська, кримськотатарська. Така ж статистика спостерігалася у 2012 році, де 80% випускників обрали українську мову для складання ЗНО.

Водночас зростає кількість шкіл з українською мовою навчання. Якщо у 2010/2011 навчальному році в Україні з-поміж 20 тис. 300 шкіл функціонувало 16 тис. 594 (81,7%) школи з українською мовою навчання, 1240 (6,1%) з навчанням російською мовою, то у 2012-2013 навчальному році з 19 тис. 70 шкіл українською мовою навчання велося у 16 тис. 356 (85,8%), а російською мовою - у 1256 (6,6%) шкіл.

У Києві з 482 шкіл лише 7 – з російською мовою навчання. Водночас впродовж 2012-2013 навчального року із 225 тис. 690 класів загальноосвітніх навчальних закладів російською мовою велося навчання у 31 тис. 372 (13,9%).

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Національне питання»:
Loading...
  
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Нація не помирає від інфаркту, вона помирає тому, що в неї відібрали мову”
Ліна Костенко

 
Подорожуйте Україною комфортно і без обмежень!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 

 
Internet Map Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2018.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.