Аратта - На головну

24 квітня 2024, середа

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- під час англо-бурської війни (Південна Африка) в 1899-1902 роках, командир одного з загонів бурів українець Юрій Будяк, врятував від розстрілу одного молодого англійського журналіста. Згодом останній допоміг Ю.Будяку вступити до Оксфордського університету. В 1917 році Ю.Будяк працює в уряді Української Народної Республіки. В 1943 році Юрій Будяк помирає в радянському концтаборі. Англійського журналіста звали .... Уїнстон Черчілль....
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


Пшеницю, яку вирощували трипільські племена, заборонили в часи колективізації

У світі науки 8931 перегляд

Опубліковано - 19.06.2013 17:57 | Всі новини | Версія для друку

Зерно, яке відшукали археологи, вирощували трипільці
Зерно, яке відшукали археологи, вирощували трипільці
Чи можливо простежити, що залишилося в народній культурі та ментальності українців від носіїв трипільської культури? Це питання цікавить багатьох.

Однак, точної відповіді на нього немає, стверджує провідний дослідник трипільської культури археолог Михайло Відейко. Науковець відповідає з іронією.

"Якби італійців запитати чи залишилося у них щось від римлян, здогадайтеся що вони б вам відповіли. Хоча там відстань у часі вдвічі менша, - сказав він. - Це не можливо прослідкувати, бо середньовічну Італію заселяли масса народів. Те саме у Британії. Що у них залишилося від кельтів й піктів, а що йде від норманів, англо-саксів?

В Україні так само, як у будь-якій іншій країні. Хтось скаже, що певна риса є трипільською, а хтось, що скіфською, скандинавською і так далі. Побутові звичаї блукають світом. Взяти, наприклад, кутю. Нею користується весь світ – це поховальна їжа. Тільки десь її готують з рису, а десь з пшениці.

До речі, у Грузії її готують з пшениці-двозернянки, яку вирощували трипільці. То що, грузини є нащадками трипільців? Таких версій немає" (але і грузини і трипільці були сусідами - до моменту утворення Чорного моря (близько 7500 років тому), коли трипільці змушені були покидати затоплені землі - прим.«Аратти»).

Хліборобство свого часу стало ноу-хао, що назавжди змінило історію всього "Старого Світу". Тому можна сказати, що таким чином трипільці, разом з іншими хліборобськими культурами Європи, визначили подальшу історію регіону.

Зараз в Україні ту пшеницю, яку вирощували трипільці, не культивують.
Михайло Відейко
Михайло Відейко
"Її заборонили вирощувати в часи колективізації, тому що вона була непридатна для збирання комбайном, - розповів Михайло Відейко. - Це так звані плівчасті пшениці – однозернянка і двозернянка, полба. Це високоякісна поживна білкова їжа. В деяких регіонах вона з᾿явилася ще до трипільців.

В Україні набір злаків від Трипілля до Київської Русі лишався незмінним. Змінювалися народи й культури, але всі вирощували та їли те саме. Греки почали вирощувати свою пшеницю. В Україні на грецьку пшеницю почали переходити від Ярослава Мудрого. Вона прийшла з християнством, бо з двозернянки не можна було робити проскурки".

За словами Відейка, в майбутньому можливе повернення до ефективного вирощування плівчастої пшениці. І українські науковці мають шанс посісти провідне місце у цьому процесі.

"Знаю, що у Харкові зараз виводять сорти, які можна було б збирати комбайном. Сьогодні така їжа продається у кілька разів дорожче від звичайної пшениці. У Швейцарії її збирають вручну і це окупається. Якщо наші доведуть це до рівня комбайна, то Європа ляже від нашої полби", - завершив археолог.
Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «У світі науки»:
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

...Всяк мусить пізнати свій народ і в народі себе. Чи ти рус?... Будь ним... Чи ти лях?... Ляхом будь. Чи ти німець? Німечествуй. Француз? Французуй. Татарин? Татарствуй. Все добре на своєму місці в своєму образі, і все красно, що чисто, природно, що не є підробкою, не перемішано з чужим по роду...”
Григорій Сковорода

 
 

 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.