Аратта - На головну

26 липня 2017, середа

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в місті Батурин (Чернігівська область) 5 листопада 1702 року у генерального писаря Пилипа Орлика народився син Григор. Згодом вони будуть змушені покинути Україну. Пилип Орлик буде гетьманувати понад тридцять років, але більша частина його гетьманства пройде в еміграції. Григор Орлик стане визначним державним і військовим діячем Франції, генералом і довіреною особою короля Людовіка XV, отримає графський титул і велику кількість європейських нагород. В 1747 році Г.Орлик одружиться на Луїзі-Олені де Брюн де Дентельвіль і стане володарем значних земель у Франції. Під Парижем він буде мати замок. В середині ХХ ст. на землях, що колись належали Григору Орлику буде побудований міжнародний аеропорт “Орлі”...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Що змінилося на Луганщині від часу ухвалення мовного закону?

Національне питання Регіон: Луганська область 4066 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 4.07.2013 22:23 | Всі новини | Версія для друку | Коментарі (0)

Що змінилося на Луганщині від часу ухвалення мовного закону?
Що змінилося на Луганщині від часу ухвалення мовного закону?
Уже майже рік на Луганщині російська мова має статус регіональної. Відповідно до закону Ківалова-Колесніченка, Луганська облрада надала російській статус регіональної мови.

Згодом такі ж рішення ухвалили всі 14 міст обласного підпорядкування і 13 із 17 районів Луганської області. Представники влади кажуть, що це лише формальність, вона, мовляв, узаконила стан речей, який уже і так давно існував. А опоненти влади заявляють про подальшу русифікацію.

Луганка Олена добре володіє як українською, так і російською мовою. Під час оформлення закордонного паспорта вона звернула увагу, що бланки в паспортному столі потрібно заповнювати державною мовою.

«Працівники таких установ надають досить сумнівні послуги. Вони пропонують за гроші заповнити всі бланки, але я сама бачила, як вони роблять це з помилками. Чи навмисно, чи не знають української мови… Тому чи не легше людині написати тією мовою, яку вона знає, тобто російською чи українською», – розповідає луганка.

Дівчина залюбки спілкується українською і вважає, що державна мова має бути одна – українська. Але навіщо було ухвалювати закон, якщо ним не можна скористатися? Можливо, закон тоді не потрібен, запитує вона.

Мовної проблеми скоро не буде – міський голова

Такі питання не ставили депутати місцевих рад, коли ухвалювали рішення про надання російській статусу регіональної. Одними з перших це зробили в Краснолуцькій міській раді. 14 серпня 2012 року там вирішили дублювати тексти в офіційних документах російською мовою поряд із українською.

У коментарі Радіо Свобода Мер Красного Луча Марина Філіпова зазначила, що так робили і раніше, закон фактично нічого не змінив. Це формальність, але важлива формальність, зауважує міський голова.

«Ми стали відчувати себе нормальними жителями нашої території, – каже Марина Філіпова. – Цей закон узаконив наше право жити, говорити і думати, як ми хочемо. Я розумію, що пройде ще 10–15 років і мовної проблеми не буде в нашій країні. Тому що наші діти абсолютно спокійно ставляться до проблеми двомовності. Лихоманить те населення, яке не можна перевчити».

Політичним актом називає ухвалення «мовного закону» голова обласного осередку організації «Просвіта» Володимир Семистяга. Він вважає, що за рік на Луганщині з мовною ситуацією нічого не змінилося, хіба що стан української погіршився.

«Тут і так не знали українську і російську мови, а це ще збільшило суржик. Ну, а все як було, все так і залишилося: жодної обласної україномовної газети. Ситуація погіршилася ще і в тому плані, що сама обласна рада і управління освіти на Київ доповідають, що справа, дійсно, зрушилась на краще – зменшилася на кілька відсотків кількість україномовних класів і шкіл», – наголошує Семистяга.

Нещодавно обласна «Просвіта» долучилася до громадської перевірки виконання обласної програми розвитку російської і української мови. Володимир Семистяга переконує: гроші, передбачені на цю програму, використовуються не за призначенням. І належного розвитку не отримує жодна з мов.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Національне питання»:
Loading...
  
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Від Трипілля українці як солідаристи тяжіють до кооперативної співпраці, але у 1929 році більшовики перетворили на колгоспи та радгоспи численні сільськогосподарські товариства, машинові товариства, товариства спільного оброблення землі, тощо...”
Юрій Липа

 
Відпочинок на схилах Дніпра
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.