Аратта - На головну

28 липня 2017, п`ятниця

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в містечку Глухів (Сумська область) 12 травня 1870 року, поширилися звістка, що їх знаменитому земляку Артемію Яковичу Терещенко, відомому цукрозаводчику та меценату височайшим указом надано потомственне дворянство. Сини згодом гідно продовжували його справу. А от численні онуки, вже стали прикладати свої здібності в інших іпостасях. Михайло Іванович Терещенко був міністром фінансів та закордонних справ в уряді О.Керенського; Федір Федорович Терещенко був талановитим авіаконструктором, вельми високо цінувався Жуковським, й літаки його конструкцій були прийняті на озброєння російською армією в І Світовій війні...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Поведінка радянської армії у Німеччині була огидною

Імперія «Совок» 2072 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 10.07.2013 23:13 | Всі новини | Версія для друку | Коментарі (0)

Поведінка радянської армії у Німеччині була огидною
Поведінка радянської армії у Німеччині була огидною
Україна повинна мати власне бачення подій Другої світової війни.

Бо ця правда потрібна передусім тим, хто воював, і майбутнім поколінням, вважає 88-річний фронтовик Василь Шпарик, який проживає у Львові. Фронтовик пригадує, як йому, західняку з Коломийщини, був закритий кар’єрний ріст, як радянські солдати і офіцери грабували Німеччину і який психологічний шок вони отримали від рівня життя німців. Василь Шпарик – автор численних публікацій, двох книг – спогадів фронтовика.

Українці мають усвідомити кілька уроків Другої світової війни, бо саме так її називає фронтовик Василь Шпарик. Це те, що війна велась в інтересах великих держав; у відносинах між державами не буває вічних ворогів, а є вічні інтереси; на хід війни вплинули політичний і економічний терори, як методи; війна супроводжувалась глибоким падінням моралі, а перебування радянських військ на Заході змінило їхню психологію сприйняття реалій; етнічні чистки були способом заволодіння територією; армію потрібно оснащувати новітньою технікою; найважливіша для держави система колективної безпеки; чимало архівних документів зумисно сфальсифіковані. Про це докладно пише у своїй книзі «Друга світова війна: спогади і погляди фронтовика» Василь Шпарик.

«Поки не було допомоги союзників, радянська армія відступала і солдати здавались у полон цілими арміями, не хотіли воювати, пам’ятали Голодомор і репресії. Але була неправильна національна політика Гітлера, бо не треба було так морити людей у полоні і солдати потім уже боялись попасти у полон. Воювали кількістю», – розповідає Василь Шпарик.

На фронт забирали примусово

Народився за Польщі, навчався у купецькій гімназії у Львові, закінчив торговельну школу у Коломиї, а у 15 років Василь Шпарик залишився без батька. Тоді був 1940-й. Серед п’ятьох братів і сестер був найстаршим. У 1944 році вдруге прийшла радянська влада і вже всіх молодих хлопців примусово забирали на фронт. Василеві Шпарику було 19 років.

«У радянській армії була контррозвідка «Смерш», яка шукала людей і поодиноко пропадали молоді хлопці. Але потім зрозуміли, що діла не буде і оголосили загальну мобілізацію народжених 1894-1926 років. Якщо не явився у військкомат, тут же ж під’їжджала підвода по твою родину і її – на вокзал і на Схід. Стояла дилема – йти на фронт або наразити свою сім’ю. Ми були напівсироти тоді, і я пішов у радянську армію».

«Що я побачив? Старався багато побачити, був зв’язковим, телефоністом, освіту мав із 13 років, відтак був грамотний. Звісно, що ніякого кар’єрного росту не міг мати, бо був «западніком». Але мені трапились людяні офіцери і навіть генерали. Я був сержантом, але мав справу з вищими офіцерами не кадровими, а це були викладачі університетів, – пригадує Василь Шпарик. – У 1945 році була оголошена демобілізація для тих, хто навчався у вищих закладах. Мене демобілізували, але коли прибув для відправки у збірний пункт у Вроцлаві, а там контррозвідка «Смерш», фактично, перевіряв усіх, щоб не потрапили у Радянський Союз окремі люди, тобто «вороги». Мене затримали, я був два тижні, і щовечора викликали на допити і я розповідав, де вчився, перевіряли, що я робив під час німецької окупації».
Втекти від «Смершу» було чудом

Якби не радянський офіцер, який, по суті, таємно вивіз його з фільтраційного табору, Василь Шпарик навряд чи повернувся б додому. Адже для багатьох фронтовиків фільтраційний табір був останнім місцем земного життя. Донині найбільш гірким, найогиднішим його спомином про війну залишається аморальна поведінка радянських солдат і офіцерів у Німеччині.

«Німці ще до приходу радянської армії старались втекти на Захід. Але танкісти по дорозі зустрічали підводи, машини з утікаючи німцями, їхнім майном. Звісно, все закінчувалось пограбуванням, німці ховались у підвалах і молоде жіноцтво зазнало наруги. Це було просто не по християнськи, не лише пограбування під виглядом «трофеїв», але й масові зґвалтування. Оце найогидніше було, коли відсутня християнська мораль. Ми, західняки, були виховані на християнських засадах, але в армії були різні люди, далекі від моралі… Раз у місяць радянські офіцери могли переслати посилку додому, отож висилали переважно речі. У який би будинок не зайшли, на кухні були продукти, що можна було зварити їсти, і це у країні, яка програла війну. Звісно, це шокувало радянських солдат, як і рівень життя німців, цегляні будинки і хати під черепицею», – говорить фронтовик.

У Німеччині радянські солдати пережили психологічний шок

Солдатам і офіцерам було заборонено писати додому про те, яку культуру і рівень життя вони побачили у переможеній Німеччині, пригадуючи розвалені хати і злидні на батьківщині ще далеко до початку війни. Багато вояків змінили своє уявлення про комуністичні ідеї і радянську владу.

Дивовижно, але тоді ще зовсім молодий хлопець Василь Шпарик на фронті зумів вести щоденник, стенографічно чи маленькими акуратними буквами, економлячи папір, описував події. Шостого травня 1945 року у нього записано – Великдень.

«Бачите, світлий понеділок, вівторок, переїхали в село лісом, тут стояли на відпочинку, я працював у штабі полка. Капітуляція. І коли ми вже дізнались 9 травня про перемогу, то з моїми односельцями не перемогу відзначали, а святкували Великдень», – розповідає він.

Із вірою і почуттям відповідальності – через усе життя

Василь Шпарик ніколи не був у жодній партії, здобув вищу освіту і фах інженера-геолога, відомий як автор численних наукових публікацій. Фронтовик розвіює численні міфи про війну, винуватцями якої називає Німеччину і Росію, тобто Гітлера і Сталіна, вважає, що СРСР вступив у Другу світову війну 17 вересня 1939 року і тривала вона до 2 вересня 1945 року. Також фронтовик наголошує, що Радянський Союз воював проти Німеччини як держави, а не з нацизмом, що після війни лише росіяни зберегли свою державність, інші народи були поневолені.

Україна понесла найбільші втрати у війні, бо радянська армія виграла війну не стратегією і оснащенням, а кількістю людських жертв, зазначає Василь Шпарик. Тому вшанування дня перемоги для орденоносця відбувається щороку під знаком скорботи.

Люди мають знати правду про війну і важливі не лише дослідження істориків, але й спогади тих, хто пережив ці страшні роки. А ще слід пам’ятати, що українці ніколи не воювали як загарбники на чужій території, підсумував розмову фронтовик Василь Шпарик.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Імперія «Совок»»:
Loading...
  
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Ваша так звана релігія діє як опій: вона заманює і приглушує болі замість того, щоб надати сили”
Новаліс

 
Подорожуйте Україною комфортно і без обмежень!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.