Аратта - На головну

25 травня 2017, четвер

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- серед найдавніших та найважливіших символів Великоднього яйця (писанки) є символ Сонця. Найпростішим зображенням Сонця є коло з промінням або без нього. На Великодніх яйцях, незалежно від релігії, що існують на Україні, також зображено восьмиконечну зірку, що в минулому була символом Сонця. Свастика (сварга, свастя), або як її називали “нерівний хрест” або “гусячі шийки”, в язичницькі часи була символом Сонця. В ті часи, вважалося, що яйце було талісманом, що мав значну силу, оскільки воно захищало власника від хвороб, невдач або злого ока. Символічна сила Великоднього яйця пояснювалася не лише тим, що воно захищало власника від злого, але й тим, що воно захищало людей та зберігало людський рід.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Німецький бізнес чекає на підписання Угоди про асоціацію між Україною і ЄС

Світ навколо нас 2671 перегляд Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 13.09.2013 13:37 | Всі новини | Версія для друку | Коментарі (0)

Німецький бізнес чекає на підписання Угоди про асоціацію між Україною і ЄС
Німецький бізнес чекає на підписання Угоди про асоціацію між Україною і ЄС
Представники ділових кіл Німеччини виступають за підписання у листопаді Угоди про асоціацію між Україною і ЄС. Від цього кроку вони очікують покращення бізнес-клімату та зростання товарообігу.

Попри те, що Україна вже багато років офіційно називає європейську інтеграцію головним політичним пріоритетом, до європейських умов ведення бізнесу країні ще дуже далеко. Згідно з рейтингом Світового банку Doing Business, країна посідає 137 місце у світі, слідом за такими африканськими країнами як Танзанія або Лесото. Особливо скрутна ситуація, зазначають експерти Світового банку, зокрема, у таких сферах як міжнародна торгівля, податкова система та захист прав інвесторів. Нині, переконані представники німецького бізнесу, країна постала перед шансом нарешті докорінно змінити ситуацію.

Делегат німецької економіки в Україні Александер Маркус наголошує: підписання Угоди про асоціацію та глибоку і всеохоплюючу зону вільної торгівлі з ЄС стане "потужним позитивним сигналом" іноземним інвесторам. Водночас, зазначає Маркус, підписання – це лише початок тривалого шляху запровадження в економічній сфері норм і стандартів Євросоюзу.

"Німецькі фірми пов’язують із цими реформами сподівання на те, що вже за декілька років Україна постане не колишньою країною Радянського Союзу, а країною, яка йде в напрямку ЄС – туди, де інвестори добре знаються на стандартах і правилах технічного регулювання, де вони можуть бути певні щодо сприятливих умов ведення бізнесу, бо вони знають правила гри", - сказав Александер Маркус в інтерв’ю Deutsche Welle.

Політичні реформи як наслідок економічного зближення?

Одним з головних лобістів Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі з Україною у Берліні є Східний комітет німецької економіки. У цьому об’єднанні переконані, що така угода полегшить життя бізнесу і дозволить суттєво збільшити товарообіг між Україною і Німеччиною.

А тенденції у цьому сенсі наразі невтішні: зокрема, за перше півріччя 2013 року обсяги торгівлі між країнами скоротилися майже на три відсотки.

Виконавчий директор комітету Райнер Лінднер у розмові з DW висловив переконання, що угоду на саміті східного партнерства у Вільнюсі треба підписувати – попри те, що Україна далека від європейських стандартів демократії та правової держави. "Йдеться про зняття торговельних бар’єрів. Це був би поштовх до розвитку країни. Ми сподіваємося, що політичні реформи, які є важливими для України, будуть втілюватися паралельно до цих економічних зусиль", - зазначив Лінднер.

Адже, за його словами, без політичних перетворень, у тому числі скерованих на зниження рівня корупції, зробити українську економіку конкурентоздатною буде вкрай важко.

Кінець протекціонізму?

Низька конкурентоздатність української економіки вже нині призвела до хронічного дефіциту поточного рахунку торговельного балансу. Рано чи пізно це може відбитися на стабільності курсу гривні, попереджають економісти. Український уряд поки не вигадав нічого кращого, ніж відмежовувати ринок протекціоністськими заходами. Зокрема, навесні було запроваджено захисні мита на імпортні автомобілі.

Делегат німецької економіки Александер Маркус наголошує, що підписання Угоди про асоціацію з ЄС негайно покладе край спецмитам та іншим перепонам у торгівлі.

"Правила вільної торгівлі з ЄС діятимуть одразу після підписання угоди, ще до того, як буде завершено процес ратифікації документу країнами-членами ЄС. Для економіки головне - якнайшвидше запровадження європейських правил. Ми сподіваємося на це", - зазначає Маркус.

Як і Райнер Лінднер, він переконаний, що замість того, щоб відмежовуватися від решти світу митними бар’єрами, Україна має підвищувати конкурентоздатність власних товарів на міжнародних ринках своєю відкритістю. "Ще важливішою за інвестування капіталу у сучасному світі стає передача технологій", - каже Лінднер.

За його словами, німецька промисловість вбачає для себе великі можливості у модернізації найбільш перспективних галузей української економіки - машинобудування, аграрного сектору і сфери послуг.

Закритість гальмує розвиток

Що таке український протекціонізм, добре знає Вольфрам Ребок. Партнер юридичної фірми Arzinger консультує німецькі підприємства, які зацікавлені вести бізнес в Україні. Його головна спеціалізація – альтернативна енергетика. Коли декілька років тому в Україні ухвалили закон про "зелений тариф", Ребок побачив у цьому величезний шанс для німецьких виробників сонячних батарей та вітрових генераторів.

Утім, не так сталося, як гадалося. "Відновлювальна енергетика в Україні як сфера для бізнесу відмирає. Адже за законом "зелений тариф" отримують лише ті виробники, які можуть довести, що їхні виробничі потужності принаймні на третину складаються з деталей українського виробництва. Але ж при цьому українського виробництва як такого практично не існує", - констатує Ребок, який за сумісництвом є співголовою Європейсько-української енергетичної асоціації.

Німецький юрист не очікує від Угоди про асоціацію швидких реформ в Україні. Але одне питання його дуже хвилює: підписання цього документу має зняти бар’єри для використання німецького обладнання і технологій у "зеленій" енергетиці.

Поки ж в Україні інвестори у цій галузі не мають вибору між українським та німецьким чи, скажімо, французьким обладнанням. Щоб отримати вигідний тариф, треба купити устаткування одного-єдиного виробника. "Це не сприяє ані притоку інвестицій, ані розвитку технологій", - підсумовує Вольфрам Ребок.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Світ навколо нас»:
Loading...
  
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Особа, що не володіє мовою народу, на землі якого проживає, - гість або окупант, або раб цього окупанта”
Карл Маркс

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.