Актуально
6099 переглядів
 |
Питання без відповіді. Чому українські АЗС торгують шмурдяком замість пального? |
Ці перевірки державні інспектори здійснюють тепер разом із міліціонерами. Крім штрафів на порушників завели 230 кримінальних справ – удвічі більше, ніж торік. Проте це мізерні показники, кажуть експерти. Вони називають ініціативу із залученням МВС до контролю заправок «показухою», що якість пального не поліпшить і обсяг тіньового нафтопереробного ринку в Україні не зменшить.
Приїжджати на АЗС і перевіряти якість бензину разом із міліцією працівникам Держспоживінспекції набагато ефективніше, запевнив Радіо Свобода заступник начальника управління ринкового нагляду Держінспекції з питань захисту прав споживачів Микола Дмитрієв. Адже, крім штрафу, несумлінному реалізатору загрожуватиме також потрапляння за ґрати.
«Ми перестали стикатися зі спротивом суб’єктів господарювання проведенню перевірки працівниками Держспоживінпекції. Крім того, недобросовісні суб’єкти, що були виявлені під час реалізації неякісного палива, крім штрафних санкцій, передбачених законодавством, підпадають під кримінальну відповідальність. Після цього вони десять разів подумають, чи проводити чесно свою діяльність, чи бути під загрозою кримінальної відповідальності», – розповідає про переваги нововведення чиновник.
За вісім місяців перевірки вилучили 600 тисяч літрів неякісного палива
Залучення до перевірок якості бензину працівників міліції – це спецефекти і гра на публіку, які для споживача не дадуть ніяких результатів, вважає директор консалтингової компанії «А-95» Сергій Куюн. Майже 600 тисяч літрів неякісного палива на сотнях заправках, які вилучили за вісім місяців перевірки, це мізерні показники, каже експерт. Адже річний обсяг контрафактного бензину в Україні складає півмільйона тонн.
Контроль якості палива має бути цікавий державі перш за все у боротьбі за сплату податків і лише в другу чергу як захист інтересів споживачів, наголошує експерт. Крім того, кожну заправку треба перевіряти щонайменше двічі на рік, а коло перевіряючих розширювати. Зараз контроль АЗС здійснюють лише за кошти держбюджету, яких не вистачає. Тому до цього повинні долучитися як громадські організації, так і самі суб’єкти господарювання, радить експерт.
«Я взагалі не бачу ніякого сенсу у цієї акції, бо для того, щоб ефективно перевіряти автозаправні станції треба одне – гроші на контроль якості палива. За нашими підрахунками якщо держава витратить 100 мільйонів гривень на рік на перевірку якості палива (на 2013 рік виділили лише 3 мільйони гривень - ред.), то вона потенційно зможе вивести з тіні палива з податками на суму понад один мільярд гривень», – зауважує Сергій Куюн.
120 міні-нафтопереробних заводів –«самогонних апаратів»
Натомість працівники нафтопереробної галузі припускають, що нововведення з перевірками за участі міліції зумовлені новим перерозподілом тіньового ринку пального. Вони додають, що міні-НПЗ, які отримують нафту з нелегальних трубопроводів і не платять акцизи і збори, й відповідно є основним постачальником неякісного бензину, «кришують» ті ж самі чиновники і правоохоронці, які взялися їх перевіряти. Краще зайнятись модернізацією шести нафтопереробних заводів, які є в Україні, з яких лише один – Кременчуцький – працює, та й то на третину потужності, бідкається один з працівників нафтопроводу «Дружба» Володимир.
«Мабуть, це комусь допекло або йде перерозподіл ринку. Ні для кого не секрет, що в Україні зараз приблизно є 120 міні-нафтопереробних заводів, просто говорячи «самогонних апаратів», і вони женуть та продають на оцих лівих заправках. Є різні варіанти поставки, в тому числі оце, що в нас з труби крадуть, контрабанда. Працюють під вивісками, що вони якісь нафтошлами утилізують. Вони працюють під офіційною вивіскою, але походження сировини у них сумнівне. Або ж видобуток лівий, із свердловин на Полтавщині, можливо в Карпатах. Зараз вигідніше привезти бензин з-за кордону, теж якимись безмитними шляхами, ніж купувати сировину і виробляти на території України», – каже нафтовик.
Проводити масштабні спільні перевірки з МВС інспекція стала за дорученням уряду.
Більше новин за темою «Економіка»:
