Аратта - На головну

29 травня 2017, понеділок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- одна з найвідоміших у світі різдвяних пісень - це «Щедрик», народна пісня, записана українським композитором Миколою Леонтовичем. Світ знає її як Carol of the Bells або Ring Christmas Bells. На Youtube різні виконання «Щедрика» набирають мільйони переглядів...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Нардепи придумали, як ускладнити роботу журналістів і створити нову “поляну” для чиновників

Влада 1896 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 24.09.2013 10:22 | Всі новини | Версія для друку | Коментарі (0)

Нардепи придумали, як ускладнити роботу журналістів і створити нову “поляну” для чиновників
Нардепи придумали, як ускладнити роботу журналістів і створити нову “поляну” для чиновників
У Верховній раді зареєстровано законопроект, що обмежує доступ до публічної інформації.

Документ розроблений чотирма народними депутатами фракцій "Батьківщина" та Партії регіонів.

Автори пропонують визнати конфіденційними будь-які дані про фізосіб і дозволити оприлюднити їх тільки з дозволу громадян, пише "Коммерсантъ Украина".

"Якщо людина не хоче вказувати, одружений він чи ні, де він живе і скільки у нього дітей, він має на це право. У людей треба питати, перш ніж оприлюднювати їхні особисті дані. Людина повинна сама вирішувати, яку інформацію про себе він надає", – заявив один з авторів законопроекту народний депутат Олег Парасків (Партія регіонів).

Запропоновані зміни забороняють чиновникам спілкуватися з громадянами без інформаційного запиту, а також позбавляють заявників права особисто робити фотографії, ксерокопії та цифрові копії державних документів. Відповідь на інформаційний запит потрібно оплатити, якщо протягом 90 днів інформація запитувалася неодноразово, а відповідь зайняв більше десяти сторінок. Відповідно, на інформаційний запит дозволяється не відповідати, якщо громадянин не сплатив відповідь або не надав підтвердження оплати.

Конкретна вартість інформації при цьому не не вказана.

Слід зазначити, що плата за копіювання або друк документів в обсязі понад десять сторінок може стягуватися і зараз. Відповідні граничні норми встановлені Кабінетом міністрів у 2011 році і становлять не більше 1 грн за сторінку формату А4 і не більше 2 грн за сторінку формату А3, однак вимога сплатити інформацію, надану в таких обсягах, не є обов’язковим.

Чиновникам також дозволяється не відповідати на запит, якщо в ньому не вказано ім’я автора, його поштову адресу і підпис.

"Не всі питання підлягають відповіді. Я, будучи мером селища в Криму, отримав запит від газети з Луганської області. Вони просили розповісти, яка у нас черга на землю, як розподіляються земельні ділянки. Після відповіді нам прийшла заява від редактора газети, який просив виділити йому земельну ділянку в Криму. Ми відмовили, він вважав наш відповідь незаконним і подав до суду. Два роки ми судилися і виграли справу, але на це були витрачені час і гроші. Більше половини запитів є анонімними, багато запитів приходить з вигаданими іменами, адресами. На пошук таких авторів, щоб дати їм відповідь, витрачаються час і бюджетні гроші", – пояснив Парасків .

Автор закону "Про доступ до публічної інформації" народний депутат Андрій Шевченко ("Батьківщина") запропоновані норми назвав "тривожними"."Цей законопроект розроблений в інтересах місцевих чиновників, які не хочуть напружуватися і надавати інформацію. Він ускладнить роботу тим, хто працює з інформацією", – вважає Шевченко.

Він також розкритикував пропозицію "брати гроші, якщо за 90 днів відповідь чиновників перевищив десять текстових сторінок".

"Що таке десять сторінок інформації за три місяці для журналіста, який активно працює з органами влади або займається розслідуваннями? Це ніщо. Зайвий привід відмовити у відповіді на інформаційний запит", – заявив Шевченко, додавши, що не голосуватиме за цей законопроект.

В Інституті масової інформації вважають , що документ ускладнить роботу журналістів.

"Чиновники вирішили виправити норми, які їм заважають найбільше. Вони пропонують масу зайвих деталей, що ускладнить роботу ЗМІ. Навіщо додавати до запиту поштову адресу або до чого заборона на повторний запит? Незрозуміло, навіщо окремо виносити пункт про конфіденційність даних про фізичних осіб, ця норма є в Конституції, а отримати персональні дані чиновників зараз і без того проблематично " , - заявив керівник його правових проектів інституту Роман Головенко.

Як повідомлялося раніше, у січні регіоналка Олена Бондаренко зареєструвала у Верховній Раді проект закону про внесення змін до закону "Про інформацію" щодо мови інформації та конфіденційну інформації про особу.

Нагадаємо, 9 травня закон про доступ до публічної інформації набув чинності.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Влада»:
Loading...
  
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Рабом є лише той, кого НЕ печуть кайдани”
Павло ШТЕПА

 
Подорожуйте Україною комфортно і без обмежень!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.