Аратта - На головну

20 січня 2017, п`ятниця

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- серед найдавніших та найважливіших символів Великоднього яйця (писанки) є символ Сонця. Найпростішим зображенням Сонця є коло з промінням або без нього. На Великодніх яйцях, незалежно від релігії, що існують на Україні, також зображено восьмиконечну зірку, що в минулому була символом Сонця. Свастика (сварга, свастя), або як її називали “нерівний хрест” або “гусячі шийки”, в язичницькі часи була символом Сонця. В ті часи, вважалося, що яйце було талісманом, що мав значну силу, оскільки воно захищало власника від хвороб, невдач або злого ока. Символічна сила Великоднього яйця пояснювалася не лише тим, що воно захищало власника від злого, але й тим, що воно захищало людей та зберігало людський рід.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Політичні, як і релігійні, переконання шкідливі для аналітичного мислення

У світі науки 4284 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 2.10.2013 15:13 | Всі новини | Версія для друку | Коментарі (0)

Політичні переконання роблять людину глупішою
Політичні переконання роблять людину глупішою
Американські вчені продемонстрували у простому математичному експерименті, як переконання можуть значно погіршувати аналітичні здібності людини в «політизованих» питаннях.

Дослідження викладено у вигляді препринта на сайті SSCN, коротко про нього можна прочитати в журналі Mother Jones.

У дослідженні брали участь 1111 добровольців, яких розділили на групи республіканців і демократів. До початку експерименту всі вони пройшли спеціальну перевірку , на основі якої їм присвоювали індекс математичної грамотності.

Потім вони повинні були вирішити один із варіантів спеціального завдання.

У завданні говорилося про якесь дослідження властивостей крему, призначеного для усунення висипання. Декому цей крем допомагає, у декого крем викликає посилення висипання. У тих людей, які не використали крем, - стверджувала анкета - висип може пройти сам або ж навпаки, посилитися. Результати всіх чотирьох груп (використовували/не використали і зменшився/посилився ) були представлені в анкеті.

На основі цих чотирьох чисел потрібно було дати відповідь на питання: використання крему в середньому призводить до посилення або ослаблення висипання? Чотири числа у всіх анкетах були ідентичні, але для більшої релевантності результатів стовпці «посилилося» і «зменшилося» у різних анкетах міняли місцями - це призводило до того, що правильна відповідь в одному випадку говорила про ефективність крему, в іншому випадку - про його шкоду.

На основі зібраних даних учені будували залежність між математичною грамотністю реальних досліджуваних та кількістю правильних відповідей. Як і слід було очікувати, залежність виявилася позитивною, причому і консерватори і ліберали вправлялися із завданням однаково добре.

Однак половині учасників дослідження давали завдання, де замість задачки із кремом потрібно було відповісти на політизоване питання - результат запровадження "заборони на носіння прихованої зброї громадянами у публічних місцях" у деяких гіпотетичних містах.

Причому цифри того, як впливала заборона або її відсутність на злочинність були ті самі, що і в завданні про крем, але справлялися із завданням добровольці абсолютно по-іншому.

З’ясувалося, що коли правильна відповідь в анкеті не збігалася з переконаннями учасників експерименту, вони починали помилятися.
Наприклад, демократи (які традиційно виступають за введення обмеження на носіння зброї) майже у 100 відсотках випадків правильно відповідали на питання тоді, коли правильним варіантом було "введення заборони зменшує злочинність". Але коли правильною відповіддю було "введення заборони збільшує злочинність", вони починали сильно помилятися.

У випадку з консерваторами результати виявилися дзеркальними - вони теж починали помилятися, але у протилежних варіантах.

Автори підкреслюють, що найбільш потужний ефект впливу переконань на аналітичні здібності спостерігався в групі найбільш математично грамотних людей. Ті, хто не відрізнявся хорошими аналітичними здібностями, майже однаково помилялися у всіх випадках: і в питанні про крем, і в питанні про зброю.

Ідея про те, те що політичні переконання можуть впливати на аналітичне мислення не є новою, її висловлював, наприклад, філософ Девід Юм ще в XVIII столітті. В останні роки міра аналітичної раціональності людини стала предметом багатьох досліджень, що використовують наукову методологію. Раніше, наприклад, вчені показали вплив на раціональність не політичних, а релігійних переконань.

Також науковці з’ясували, що найглибші переконання людини - її релігія, національна ідентичність та етичний кодекс - обробляються особливою областю мозку, на відміну від менш значимих принципів, від яких людина, в принципі, готова відмовитися під тиском або за відповідну матеріальну нагороду.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

До теми:
Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «У світі науки»:
Loading...
  
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Знання певних принципів легко компенсує незнання деяких фактів ”
К. Гельвецій

 
Відпочинок на схилах Дніпра
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.