Аратта - На головну

24 травня 2017, середа

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в селі Лемеші (Чернігівська область) на початку XVIII століття народився хлопчик Олексій Розум. У вільний від випасу корів час, він співав у сільскому церковному хорі, де був помічений, відправлений до Петербургу й згодом став графом Розумовським й вінчаним чоловіком імператриці Елизавети (щоправда без права престолонаслідування). Брат графа Кирило у 18 років (!!!) очолив петербургську академію наук, а згодом ще й став гетьманом Лівобережної України...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


В Україні значно побільшало прихильників євроінтеграції та НАТО

Громадська думка 5224 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 23.04.2014 13:38 | Всі новини | Версія для друку | Коментарі (0)

В Україні значно побільшало прихильників євроінтеграції та НАТО
В Україні значно побільшало прихильників євроінтеграції та НАТО
Більшість українців не підтримують надання російській мові статусу другої державної та виступають проти федералізації країни, свідчать соціологи.

Що ж до зовнішньополітичних орієнтирів, то останнім часом серед українців побільшало прибічників євроінтеграції та вступу до НАТО. Один із основних чинників, що віднедавна став істотно впливати на політичні пріоритети українців – відчуття зовнішньої загрози.

69.3% українських громадян виступають за збереження унітарного устрою держави, прихильників федерації лише 16,7%, а 14% не визначилися в цьому питанні. Про це свідчать результати опитування, проведеного наприкінці березня на початку квітня Центром Разумкова та Соціологічною групою «Рейтинг» у всіх регіонах України за винятком Криму (опитано 3011 респондентів від 18 років, похибка вибірки – 1,9%).

Якби на загальноукраїнський референдум винесли питання про статус мов, то 56,5% українських громадян висловилися б за те, щоб єдиною державною залишалася українська, а російська вільно використовувалась. Натомість 37,6% готові підтримати варіант, згідно якого українська та російська — дві державні мови, а 5,9 % респондентів вагалися із відповіддю.

Федералізація – стабільно непопулярна

Коментуючи результати дослідження, керівник соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко зазначив, що в ставленні до питання федералізації та державної мови не відбулося карколомних змін.

«З 2005 року, як стало актуальним це питання, стабільно більшість українців підтримують саме унітарну державу. Якщо говорити про мову, то ставлення до української як державної змінювалося дуже поступово в бік її підтримки. Але це дуже повільний процес. Не можу сказати, що внаслідок останніх подій відбувся якийсь стрибок», – зазначає соціолог.

Більше змінилися зовнішньополітичні пріоритети українців – значно побільшало прихильників євроінтеграції та вступу України до НАТО.

«До всіх цих подій можна було сказати, що тема НАТО для України абсолютно не актуальна. Зараз, хоча прихильників НАТО все ще менше, ніж противників, але різниця стала не така вже й значна», – каже Андрій Биченко.

Причому, мова спілкування не завжди віддзеркалює зовнішньополітичні пріоритети українського громадянина. У певних регіонах російськомовні здебільшого налаштовані на євроінтеграцію та категорично проти втручання Росії в українські справи під приводом їхнього захисту. За словами Андрія Биченка, «російськомовний українець, який виступає за євроінтеграцію і не хоче інтегруватися із Росією – це типовий киянин».

«Свій-чужий» прийшов на заміну багатовекторності

Соціальний психолог Олег Покальчук вважає, що зараз відбувається посилений процес самоідентифікації українців.

«Ми попередні десятиріччя перебували у такому багатовекторному вимірі – зовнішньополітичному й психологічному також. Не було поляризації свій-чужий – всі були свої та ще своїші. Тепер ситуація дуже чітко показала ворогів, союзників, друзів», – зауважує він.

За даними соціологів, найбільше на настрої українців вплинула зовнішньополітична агресія. питання зовнішньої безпеки в переліку проблем, що хвилюють українців, перемістилося з другого десятку до першої п’ятірки. За таких умов відбулося зростання довіри громадян до силових структур.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Громадська думка»:
Loading...
  
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Розум може підказати, чого слід уникати, і тільки серце промовляє, що слід робити”
Жозеф Жубер

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.