Аратта - На головну

21 жовтня 2017, субота

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в Україні знаходиться унікальний міст, що пролягає між правим берегом однієї річки. Не вірите? Можете переконатися на власні очі, якщо відвідаєте Кам’янець-Подільську фортецю, що на Хмельниччині. Стара фортеця розташована на скелястому острові, охопленому петлею каньйону річки Смотрич. Таким чином, міст, що веде до фортеці, пролягає між двома точками правого берегу однієї річки. Крім того, ми не знайшли більше прикладів у світі, коли б міст тримався без усіляких підпор, а спирався б тільки на скелі. За однією з гіпотез, цей міст було зведено римлянами ще у II столітті під час походу Траянового війська на Дакію. Нині Кам’янецька фортифікація включена до переліку ЮНЕСКО

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


10 років тому загинув журналіст Шевченко. Обставини не з'ясовані досі

За право людини 4495 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 14.03.2007 01:05 | Всі новини | Версія для друку | Коментарі (0)

10 років тому загинув журналіст Шевченко. Обставини не з'ясовані досі
10 років тому загинув журналіст Шевченко. Обставини не з'ясовані досі
Вчора в Луганську вшановували пам’ять журналіста й поета Петра Шевченка. Рівно 10 років тому він загинув за обставин, що нез’ясовані досі. Офіційна версія – самогубство, але друзі й колеги і сьогодні переконані, що це було вбивство.

Більш ніж півсотні друзів і колег зібрались на могилі луганського журналіста, власкора газети “Київські відомості” Петра Шевченка. Сходяться вони так кожного березня впродовж уже десять років. І десять років ставлять питання – що ж сталося з журналістом?

Після перемоги Віктора Ющенка на президентських виборах у промовах над могилою Петра Шевченка вперше пролунали слова надії – близькі сподівалися, що зміна політичного курсу країни допоможе розкрити таємницю загибелі журналіста.

Цього не сталося. Намагання рідних ознайомитись з матеріалами слідства або, принаймні, з постановою про закриття справи, досі не принесли успіху. Наталія Кононова, власний кореспондент газети “Київські відомості”: каже, що справа Шевченка була закрита дуже швидко.

І найголовніше: постанова про припинення справи так і не потрапила до родини. Незважаючи на велику кількість звернень, справу не показують, – каже Наталія Кононова.

Подорож, з якої Шевченко не повернувся живим

У березні 1997 року Шевченко поїхав до Києва за викликом “Київських відомостей”, але в редакції не з’явився і додому теж не зателефонував.

Кореспондент УНІАН Людмила Соколенко каже, що Петро Шевченко завжди звідусюди обов’язково телефонував своїй дружині й казав: “Не турбуйся, у мене все гаразд”.

12 березня 1997-го він їй не подзвонив. Дружина відчувала, що з ним щось трапилось. В тривозі вона подзвонила Людмилі Соколенко.

Наступного дня ввечері Петра знайшли повішеним у напівзруйнованій котельні неподалік аеропорту “Жуляни”. Колеги й друзі Петра Шевченка впевнені, що це було не самогубство, а убивство.

Незадовго до загибелі Петро Шевченко опублікував у “Київськіх відомостях” цикл з шістьох матеріалів про корупційні дії керівництва області, про спроби звільнити з посади тодішнього мера Луганська Олексія Данилова та про втручання у цей процес луганської СБУ і міліції.

Пророчі рядки поета

Товариш небіжчика Валерій Фролов, який всі 10 років влаштовував дні пам’яті журналіста, вірить у справедливість, і сподівається, що таки розкриють таємницю загибелі його земляка Петра Шевченка.

Сьогодні між спогадами про те, якою щирою і незвичайною людиною був Петро Шевченко, друзі читали і його вірші – їх він писав під псевдонімом Петро Біливода. Серед них були й такі рядки, опубліковані посмертно:

«Я вмер учора, та моя душа
мені лишитись серед вас звеліла,
і я лишився – що я мав робити?
І разом з вами їсти й пити
я посадив своє порожнє тіло.

А я сидів і плакав разом з вами,
а я сидів і плакав разом з вами,
а я сидів і плакав разом з вами,
від вас узятий чорними вітрами».

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «За право людини»:
Loading...
  
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Причина того, що важко керувати народом, полягає в тому, що народ освічується і в ньому багато розумних ”
Лаоцзи

 
Подорожуйте Україною комфортно і без обмежень!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.