Актуально
6517 переглядів
 |
Гривню обвалює загроза дефолту чи спекуляція? |
Між тим, у НБУ бачать об’єктивну причину цього – дефіцит долара через падіння експорту. Між тим, низка західних видань пише про те, що девальвація гривні та падіння виробництва є ознаками імовірного наближення дефолту України. Тоді як і в НБУ, і в експертному середовищі цей ризик не вважають суттєвим
Українська національна валюта стабільно дешевшає. Однак в останні дні її курс обвалився більш ніж на 10%, різниця між курсом купівлі та продажу американського долара в обмінниках – вже більше ніж гривня, а в банках знайти долари чи євро вкрай важко. Найбільш авторитетні фінансові установи, переважно з західним капіталом, долари продають але замовляти їх треба наперед – це з’ясувало Радіо Свобода, побувавши у київських відділеннях кількох банків.
Долар на міжбанку 22 вересня продавали в середньому по 14,9 гривні. НБУ проводить так звані «голандські» валютні аукціони, задовольняючи під час них попит у валюті, починаючи з тих банків, які готові купити її найдорожче. Однак останній аукціон передував черговому падінню гривні: в окремих українських медіа припустили, що покупці валюти спекулюють нею, і тому подорожчання долара після аукціону вигідне саме їм.
Нацбанк вдався до нових адміністративних важелів стримування девальвації гривні: відтепер українці можуть купити в банку іноземної валюти не більше, ніж та 3 тисячі гривень. Донедавна всю валютну виручку мали продавати експортери, нині умови для них послабили – вони продають 75% від доларів та євро, які заробили на експорті.
Стрімке падіння курсу національної валюти, до 11% за день, є одною з ознак високого ризику дефолту, пише видання «Бізнес Інсайдер».
Серед інших ознак суверенного дефолту видання називає падіння промисловості, зокрема авіабудування, торгівлі, та скорочення ВВП більш ніж на 5%.
Голова НБУ Валерія Гонтарєва у своєму виступі на цьогорічному форумі «YES» спростувала ризик дефолту: за її словами, ним лякають українців усі 23 роки незалежності, але жодного разу це не справдилося.
Водночас, під час попередньої світової фінансової кризи українська економіка за кілька місяців обвалилася на 15%, і це супроводжувалося здешевленням гривні, однак дефолту тоді не відбулося.
Об’єктивних причин для дефолту в Україні немає, оскільки державний борг становить близько 35% від ВВП, проти 120% у Греції, яка чи не найбільше з країн Європи ризикує отримати дефолт, пояснив Радіо Свобода економічний експерт, голова Комітету економістів України Андрій Новак. Водночас, ризик банкрутства держави збільшують спекулятивні дії на валютному ринку, наголошує Новак.
«Стрімка девальвація гривні – результат валютних спекуляцій, зловживання на темі війни. На жаль, їхнім ключовим учасником став і фінансовий регулятор. Зокрема, застосовуються адміністративні методи проти громадян, а не проти юридичних осіб, які найчастіше й спекулюють. Рефінансування банків гривнею – виявилося шкідливим, бо отримавши її банки використовують кошти не на власне оздоровлення, а біжать з ними на валютний ринок. Враховуючи великий приплив валюти за рахунок іноземних кредитів та від експорту, мало би бути навіть зміцнення гривні, але бачимо протилежну тенденцію», – констатує економіст.
«Є об’єктивна економічна криза, зокрема, через війну, але дефолт бюджету – це коли неможливо розплатитися з нього за кредитами, – додає Андрій Новак. – Нині ж у держави є достатньо резервів для цього, а також – нові запозичення у міжнародних фінансових інститутів. Але непродумана політика уряду може відіграти злий жарт, коли ризик дефолту зросте через зростання курсу долара. Бо це зробить кредити дорожчими для України, яка повертає їх в іноземній валюті».
Гривня потрапила в пастку негативних очікувань – Лановий
Інший економічний експерт, колишній міністр економіки Володимир Лановий так само не вважає, що є об’єктивні економічні причини для девальвації гривні. Національна валюта дешевшає через негативні очікування щодо неї, вважає Лановий.
«Тенденція зниження курсу гривні – є постійною, вона дає учасникам ринку сигнал. Що так буде й надалі. Тому люди відмовляються від гривневих депозитів, експортери – не поспішають завозити до України валютну виручку. Валюти відносно недостатньо, але саме відносно, бо ця нестача зумовлена саме негативними очікуваннями», – стверджує економіст.
Що ж до загрози дефолту, то Володимир Лановий не вважає, що ця загроза є реальною, викликаною великою сумою запозичень. Економіст наголошує, що тут знову ж головну роль відіграють негативні очікування через війну та дії учасників валютного ринку, які викликають дефіцит долара.
Про дефіцит іноземної валюти на ринку говорить і голова НБУ Валерія Гонтарєва, яка днями в розмові з журналістами зізналася, що падіння виробництва і зменшення експорту товарів з України викликало менші надходження валюти на ринок. Валерія Гонтарєва повідомила, що шляхи розв’язання цієї проблеми український уряд та регулятор обговорять із представниками МВФ.
Більше новин за темою «Економіка»:
