Актуально
5479 переглядів
 |
Росію визнали стороною конфлікту на Донбасі |
У середу, 24 грудня, у Мінську все готове для зустрічі задля врегулювання конфлікту на сході України, що триває вже понад півроку. Експерти вважають, що прориву у Мінську очікувати не варто, але вказують на те, що до Росії на переговорах, імовірно, вперше ставитимуться як до сторони конфлікту.
На зустрічі тристоронньої контактної групи у Мінську планують обговорити чотири блоки питань: припинення вогню, відведення важкої техніки, обмін полоненими і доправлення гуманітарних вантажів на підконтрольні бойовикам території. Про це заявила представниця ОБСЄ Гайді Тальявіні. «Я вважаю, є кілька питань, які ми можемо врегулювати за наявності волі на те всіх сторін. Це дозволило б нам досягнути певного прогресу», – зазначила вона.
Довгоочікувану зустріч у Мінську підтвердив і міністр закордонних справ України Павло Клімкін. Він каже: настав час ухвалювати конкретні рішення і діяти. «Те, що відбувається зараз, – поки дуже крихке, але тим не менше припинення вогню – це результат виконання саме нами мінських домовленостей. І зараз нам потрібно, щоб Донецьк, Луганськ і Росія виконали свою частину мінських домовленостей», – наголосив міністр.
Бойовики хочуть «особливий статус»
Свою участь у засіданні мінської групи підтвердили й представники угруповань «ДНР» і «ЛНР», хоча, кажуть, їх ніхто не запрошував. Дати проведення зустрічі у Мінську цього тижня озвучив президент України Петро Порошенко: про 24 і 26 грудня по телефону домовилися президенти України, Росії, Франції і канцлер Німеччини.
В угрупованнях «ДНР» і «ЛНР» кажуть: вони і далі наполягатимуть на «особливому статусі» для підконтрольних їм територій. Крім того, за словами сепаратистів, вимагатимуть для себе амністії й зняття, як вони кажуть, «економічної блокади».
Про амністію й особливий порядок самоврядування для деяких районів Донбасу керівництво України говорило після укладення так званого Мінського протоколу у вересні цього року. Ситуацію загострили незаконні «вибори» на підконтрольних бойовикам територіях на сході України. На Банковій так зване «голосування» 2 листопада назвали зневагою до мінських домовленостей, і зрештою Рада нацбезпеки підтримала не лише скасування закону про особливий порядок самоврядування, але й припинення банківського обслуговування підконтрольних сепаратистам територій, а Кабінет міністрів заморозив їхнє фінансування з бюджету.
«Треба вітати будь-які переговори»
Експерт із питань безпеки Юрій Костюченко вважає: сподіватися на суттєві результати зустрічі в Мінську, ймовірно, немає сенсу, адже домовленості, досягнуті на попередніх таких зустрічах, переважно не виконувалися. Водночас, на його думку, важливим є сам факт переговорів.
«Треба вітати будь-які переговори, тим більше, у нинішній ситуації, коли загрози залежать від великої кількості факторів, у першу чергу, міжнародного впливу. Спроможність агресора домовлятися залежить від міжнародної кон’юнктури», – вважає він.
За останній час, на думку експерта, ця міжнародна кон’юнктура змінилася: риторику Кремля про непричетність до подій в Україні ніхто всерйоз не сприймає і Росію де-факто визнають стороною конфлікту. Доказом цьому – погодження дати проведення чергової мінської зустрічі, що відбулося без участі сепаратистських угруповань, у телефонній розмові лідерів України, Росії і Євросоюзу.
«Обʼєктивно будь-які переговори сприяють зниженню рівня загроз, хоча якісь великі надії з цього приводу плекати, мабуть, немає сенсу», – наголошує експерт.
У своїй свіжій доповіді Міжнародна кризова група називає переговори між сторонами конфлікту на сході України єдиним прийнятним нині способом уладнати ситуацію. Аналітики цієї неурядової організації також вказують на наближення гуманітарної катастрофи у підконтрольних бойовикам районах Донбасу і наголошують, що сторонам треба якнайшвидше домовитися про підтримку там цивільного населення, доки зима не перейшла у найсуворішу свою фазу.
Більше новин за темою «Політика»:
