Аратта - На головну

22 липня 2017, субота

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- у 1919-1920 роках Кам`янець-Подільський ненадовго став державним центром України - останньою столицею УНР. Сюди перемістилися Директорія та Уряд УНР. В місті постав Комітет охорони Республіки. Однак у 1920 році Червона армія розгромила війська УНР.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Жодних вимог до Путіна. Мінські угоди в аналітиці світових ЗМІ

Світ навколо нас 1812 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 12.02.2015 20:03 | Всі новини | Версія для друку | Коментарі (0)

Жодних вимог до Путіна. Мінські угоди в аналітиці світових ЗМІ
Жодних вимог до Путіна. Мінські угоди в аналітиці світових ЗМІ
Західні видання пишуть про те, що домовленості про припинення вогню, підписані після чотиристоронніх переговорів у Мінську 12 лютого, фактично нічого не вимагають від Росії, натомість покладаючи непропорційно великі зобов’язання на Україну.

Американське видання The Wall Street Journal пише, що нова угода дає надію на мир в Україні, але лідери попередили: залишається під питанням, наскільки ефективною вона буде, щоб зупинити бойові дії.

«Тексти документів, затверджених в білоруській столиці, вказують на поступки обох сторін, однак, здається, Росії вдалося виторгувати суттєві вигоди для сепаратистів», - йдеться у публікації.

Крім того, видання наголошує, що основну вимогу Заходу – щодо повернення Росією контролю над кордоном українській стороні – відклали аж на кінець року.

The Wall Street Journal цитує французького президента Франсуа Олланда, який назвав угоду «полегшенням для Заходу», зазначивши, що «пакт, вочевидь, зможе полегшити тиск на адміністрацію Обами щодо надання Україні летального озброєння».

За даними видання, канцлер Німеччини Ангела Мекель, коментуючи угоду, зазначила, що президент РФ Владімір Путін під час переговорів «робив все можливе для того, щоб покласти край кровопролиттю».

«Угода про припинення вогню може допомогти Москві полегшити західні санкції, які болюче вдарили по російській економіці», - пояснює The Wall Street Journal.

«Ключове питання полягає в тому, чи буде нова угода про припинення вогню більш успішною, ніж підписана у вересні», - стверджують в статті, додавши, що вже під час переговорів з’явилася інформація про 50 танків, які перетнули кордон Росії з Україною. «Протистояння триває, і це свідчить про те, що українські військові і сепаратисти борються за вплив і території, допоки режим тиші не набув чинності», - підсумували в The Wall Street Journal.

Видання The Telegraph наголошує, що угода, підписана в Мінську, не вирішує основного питання кризи в Україні – присутності на Донбасі російських військових.

«Нова угода мало в чому відповідає вимогам України і в кращому випадку просто заморозить конфлікт», - пише автор статті, зазначивши, що «виведення іноземних силовиків» було основною вимогою президента України Петра Порошенка.

«Тим не менш, нова угода просто зазначає, що «іноземні збройні формування» та «військова техніка» залишить «територію України». Однак точних положень чи термінів для виконання цього пункту документ не містить», - стверджує видання.

Крім того, немає чітких положень щодо нагляду над держкордоном, який повинні здійснювати спостерігачі Організації з безпеки і співробітництва в Європі.

«Мінська угода не вимагає реальних поступок від Владіміра Путіна. Замість цього, пропозиції щодо припинення вогню і виведення важкої артилерії нав’язують непропорційно більші зобов’язання Україні. Сепаратисти і їх союзники з Росії вже захопили значну кількість території. З такими досягненнями вони можуть спокійно підписувати угоду про припинення вогню», - резюмує The Telegraph.

Британське видання The Guardian назвало угоду «проривом», зазначивши, однак, що деякі її пункти є суперечливими і втілити їх в реальність буде важко.

«Залишається незрозумілим, як вирішиться ситуація в в Дебальцевому, яке наразі є найгарячішою точкою протистояння між воюючими сторонами на сході України».

Проросійські бойовики протягом тижнів важких боїв намагалися захопити місто, яке є важливим залізничним вузлом, розпалюючи насильство напередодні мирних переговорів», - зазначили у статті.

Німецьке видання Die Frankfurter Allgemeine Zeitung зазначає, що мінські домовленості дещо заспокоїли європейських лідерів, але в політичному значенні це відбулося «за рахунок Києва».

«Найімовірніше, в результаті марафонських переговорів можна говорити лише про «заморожений конфлікт»…Навіть якщо територіальна цілісність України буде офіційно задекларована, Схід (України – ред.) буде надалі жити власним життям, а його лідери поводитимуться як незалежні», - йдеться у статті.

«Часто кажуть, що ключ до управління кризою в Україні лежить в Москві, яка використовує «домінування через ескалацію», - йдеться в публікації..

Разом з тим, видання зазначає, що, незважаючи на підтримку України Заходом, Путін досягнув цілей, про які навіть не мріяв.

«Він (Путін – ред.) анексував Крим, поставив на межу краху Україну, яка в осяжному майбутньому не стане членом НАТО чи ЄС... А федералізація, яка чекає на країну наступного року, фактично збереже її в зоні впливу Москви», - пише Frankfurter Allgemeine.

Польське видання Gazeta Wyborcza наголосило, що, згідно з домовленостями, відновлення контролю над кордоном з боку Києва повинне відбуватися шляхом консультацій з сепаратистами та ОБСЄ.

«Схоже, що вимога Києва щодо закриття кордону не буде реалізована ніколи», - йдеться в статті..

«Чи задоволена Європа сьогоднішньою угодою?», - запитує автор публікації, зазначивши, що Україна вже має гіркий досвід «перемир’я», підписаного у Мінську у вересні.

«Тоді протистояння тривало менше двох днів. І, хоча сепаратисти підняли нову хвилю ескалації у січні, протягом усього «режиму тиші» (передбаченого мінськими домовленостями, підписаними у вересні - ред.) лилася кров», - йдеться в статті.

Крім того, Gazeta Wyborcza посилається на високопосадовця з ЄС, який заявив, що підписання угоди недостатньо, і варто робити висновки згодом, коли будуть конкретні результати.

«Якщо ескалація на Донбасі не зупиниться, ми повернемося до питання нових економічних санкцій», - додав він.

«Наразі санкції ЄС проти Росії включають в себе, серед іншого, суворі обмеження для державних банків щодо доступу до європейських фінансових ринків і часткового ембарго на експорт сучасного обладнання і технологій для нафтової промисловості. Ці санкції закінчуються в липні, щоб їх продовжити, необхідне одностайне рішення 28 країн ЄС», - пише Wyborcza.

«Ми чули, що Кремль повторює великому бізнесу: «Тримайтся до липня», - цитує видання західного дипломата.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Світ навколо нас»:
Loading...
  
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Якщо ви хочете, щоб життя посміхалося вам, подаруйте йому спочатку свій гарний настрій ”
Бенедикт Спіноза

 
Реклама на порталі
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.