Аратта - На головну

23 липня 2017, неділя

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- першою Українською конституцією вважається документ «Пакти і Конституція прав і вольностей запорозького війська», складений гетьманом Пилипом Орликом у 1710 році. Історики мають різні думки щодо того, чи був цей документ Конституцією у сучасному розумінні цього слова або прогресивним твором, який випередив свій час, адже перші Конституції в Європі і США з’явилися лише за сімдесят років потому. Реальної сили Конституція Пилипа Орлика так і не набула, оскільки складалася вона на чужині та її укладачі не мали змоги повернутися в країну. Але в історії вона залишилася як оригінальна правова пам’ятка, яка вперше в Європі обгрунтовує можливість існування парламентської демократичної республіки.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Росія боїться китайської анексії Забайкалля

Імперія «Совок» 2257 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 26.06.2015 12:02 | Всі новини | Версія для друку | Коментарі (0)

Росія боїться китайської анексії Забайкалля
Росія боїться китайської анексії Забайкалля
Плани передати в тимчасове користування частину землі в південно-східному Сибіру викликало хвилю невдоволення в Росії.

Це підкреслює, що взаємна недовіра між Москвою і Пекіном глибоко в коренилася, попри спроби Владіміра Путіна зміцнити зв’язки з Китаєм.

Про це сьогодні пише видання Financial Times.

Губернатор Забайкальского краю підписав попередній договір з китайським інвестором Ху Сінбаньом про передачу його компанії у лізинг тисячу квадратних кілометрів землі. Згідно з умовами договору, китайська сторона отримає в користування цю територію на 49 років і заплатить 440 мільйонів доларів.

Ця домовленість викликала побоювання політиків і ЗМІ в Росії, що Китай може анексувати орендовану російську землю через якийсь час. "Ця угода несе великі політичні ризики для російської територіальної цілісності. Контракт не можна підписувати", - сказав віце-спікер Держдуми РФ Ігорь Лєбєдєв. "Через 20-30 років китайський уряд буде вимагати від нас віддати Китаю цю землю, тому що китайці там живуть", - пояснив він свої побоювання. Попри те, що Лєбєдєв російський націоналіст і часто робить агресивні заяви на адресу всіх "неросіян", його побоювання викликали резонанс.

Депутат-комуніст від Забайкалля Влаодімір Позняков також вважає, що лізинг землі – це "троянський кінь" КНР, покликаний відколоти малозаселені російські території від країни. В п’яти російських регіонах по сусідству з Китаєм мешкає лише 5,5 мільйонів людей. Для порівняння в прикордонних провінціях КНР живе 63 мільйони громадян. Позняков вважає, що китайська компанія недобросовісно виснажить орендовану землю. "В нас вже великий досвід у цьому. Там, де вони садять щось, земля вимирає. Нічого не росте роками", - сказав комуніст.

Противники ідеї передачі в оренду російської землі також бачать в цьому загрозу для російського аграрного бізнесу. Оскільки китайська компанія так зможе продавати свою продукцію у Росії дешевше, ніж місцеві фірми. Компанії КНР шукають можливості купівлі землі в Росії для аграрних цілей з грудня минулого року, коли рубль втратив значну частину своєї вартості. В цей же час Москва не дуже хоче йти на поступки китайським інвесторам, однак їй потрібні китайські гроші на фоні конфлікту із Заходом через Україну.

Губернатор Забайкальського краю Костянтін Ильковський запевняє, що передача в лізинг землі – це хороша ідея, оскільки ніхто з росіян не хоче її обробляти. В Кремлі визнають цю проблему. "В нас не вистачає населення. Якщо китайський інвестор хоче обробляти цілину за 200 кілометрів від кордону і вирощувати там овочі – заради Бога, нехай робить це", - сказав голова адміністрації президента Росії Сєргєй Іванов.

Москва намагається зміцнити економічні зв’язки з Пекіном після того, як Захід увів санкції і відрізав російські компанії від своїх кредитних ринків. Ще минулого року Китай пообіцяв допомогти відновити економіку Росії. Голова китайської дипломатії додав, що КНР і РФ незмінно підтримують і допомагають один одному.

Однак Москва рік провела в умовах економічного тиску Заходу через агресію проти України. І за цей час китайський капітал не замінив європейський і американський. Видання Forbes писало, Китай не такий вже і "закоханий" у Росію. У другому найбільшому кредитному банкові Росії "ВТБ" кажуть, що китайські фінустанови відмовляються вести з ним справи. І причиною цього стали західні санкції проти "ВТБ".

Китай не хоче влазити в "трикутник" і обирати між Росією, США та Європою, враховуючи, що економічних зв’язків із західною стороною в нього більше. Пекін намагається зберегти свою безпеку.

Видання Business Insider писало, що відносини Росії та Китаю складніші, ніж здаються. Колишня наддержава і потенційна наддержава ведуть суперництво за панування в Євразії: поки Росія вибудовує свою стратегічну вісь у східному напрямку і намагається зберегти вплив у Центральній Азії, Китай просувається на захід з наміром стати великою євразійською державою.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Імперія «Совок»»:
Loading...
  
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Там, де закінчується здоров'я, там, де закінчуються гроші, там, де закінчується здоровий людський розум, - там всюди починається християнство ”
Генріх Гейне

 
Відпочинок на схилах Дніпра
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.