Актуально
Регіон: 
23 травня завершилася Українсько-Американська підводна археологічна експедиція, яка за допомогою пошукового та дослідницького обладнання Інституту Археології Океанографії США дослідила дно Чорного моря від мису Херсонес до мису Меганом.
Було виявлено 494 підводних об’єкта, які тепер можна назвати об’єктами підводної культурної спадщини України і які потребують подальшого дослідження. З них 141 об’єкт ідентифіковано як залишки плавзасобів від античних часів до Другої Світової війни. В ході проведеної роботи були зафіксовані точні координати виявлених об’єктів та з допомогою керованого підводного телеробота проведено їхню паспортизацію.
Про це вчора на прес-конференції "Про результати Українсько-Американської підводної археологічної експедиції “Чорноморська експедиція-2006”, що відбулася в УНІАН, повідомив директор Державного підприємства „Департамент підводної спадщини України” Сергій ВОРОНОВ, який і очолював експедицію.
Крім нього у прес-конференції взяв участь заступник директора Інституту Археології НАНУ Денис КОЗАК, який чомусь почав свій виступ з критики приватних колекцій предметів старовини. Але потім все ж таки наблизився до теми прес-конференції і слушно заявив: “Перш ніж охороняти, треба знати, що охороняти”.
На жаль, зазначив він, держава на сьогодні не знає, що вона має охороняти, оскільки більшість пам’яток історії та культурної спадщини на сьогодні не зафіксовані, не складена їхня паспортизація. “Тобто, по суті, вони є, але їх немає. Вони є для науковців, але їх немає для держави в більшій частині”, - сказав він.
Денис КОЗАК зазначив, що експедиція дала змогу отримати “феноменальні результати, які далеко виходять за межі того, що ми очікували”. Дослідження проводилось шляхом скануванням глибини моря аж до майже 2 тис. метрів. Він зауважив, що метод сканування дозволяє досконально вивчити предмети, не руйнуючи їх, що є дуже важливим при дослідженнях.
Цей метод також дає можливість долучитися до вивчення пам’яток не тільки археологам, але й біологам, антропологам, історикам та іншим вченим, які, сидячи за моніторами комп’ютерів, отримують необхідну їм інформацію з морського дня через супутник.
Відповідаючи на запитання журналістів, Д. КОЗАК повідомив, що, за неофіційною інформацією, американська сторона витратила на експедицію 2,5 млн. доларів. Доба використання супутникового та іншого дослідницього обладнання обходилася від 20 до 40 тис. доларів. Українська сторона коштів на дослідження не надавала.
Сергій ВОРОНОВ повідомив, що практично створено підводну археологічну карту України південного узбережжя Криму.
Серед 141 дослідженого і паспортизованого об’єкта він відзначив візантійський корабель IX-X століття з вантажем близько 200 амфор, який знайдено на глибині понад 1 тис. метрів, пасажирський пароплав “Ленін”, який затонув у 1941 році при евакуації цивільного населення з Одеси, броненосець Російської імперії “Катерина ІІ”, есмінець “Дзержинський”, який затонув у 1942 р, військовий літак ІІ Світової війни та військовий гелікоптер Чорноморського флоту СРСР.
Як виявилося, “Ленін”, на борту якого було від 2 до 4 тис. пасажирів, зіткнувся з мінною загорожею і став однією з найбільших підводних братських могил Чорного моря. В Радянському Союзі про цей корабель зберігали таємницю, як і про літаки, які під час Другої світової війни упали в Чорне море, та 80 тисяч мін, скинутих в нього.
“Шокувало те, наскільки мало ми знаємо. Тому що більшість об’єктів, які виявлені під час цієї експедиції, вони взагалі в нас ніде не числились, не було архівних матеріалів, що таке може бути на дні”, - наголосив С. ВОРОНОВ. Серед них він назвав броненосець “Катерина ІІ”, інформацію щодо якого було отримано лише в архівних фондах Німеччини.
16 травня до експедиції приєднався Роберт БЕЛЛАРД (Robert Ballard) – американський вчений, знаний океанограф і дослідник підводного світу, який відомий, зокрема, тим, що виявив місце затоплення “Титаніка”. Крім того, його експедиція біля Північного узбережжя Чорного моря влітку 2000 року довела, що люди жили на територіях, покритих нині водами Чорного моря.
На питання журналіста про виникнення Чорного моря і пов’язаного з цим потопу, Сергій Воронов відповів, що принято вважати, що затоплення прісноводного озера і територій навколо нього відбулося 7150 років тому, коли рівень води різко піднявся на 200 метрів.
Сергій Воронов розповів, що БЕЛЛАРД був шокований наявністю такої кількості пам’яток на дні Чорного моря. “В нього є з чим порівнювати. Він працював на турецькому узбережжі, болгарському…” За словами С. Воронова, наше узбережжя є більш персперктивним для досліджень, бо на турецькому узбережжі – лише “гора битої кераміки”.
“Чорне море – це найбільший підводний музей, і ми ці двері лише трішечки відкрили. І тепер думаємо, як поетапно досліджувати те, що ми виявили. Практично це роботи на 100 років вперед. Кожен об’єкт потребує окремої експедиції, окремого дослідження. Це можуть бути сенсаційні знахідки”, - сказав він і додав, що ця експедиція була розвідкою, найцікавіше – попереду.
Наступну експедицію Департамент підводної спадщини України планує присвятити дослідженню візантійського корабля і класичним розкопкам, а Беллард мріє знайти кораблі бронзової доби.
|
Більше новин за темою «У світі науки»:
