Аратта - На головну

18 квітня 2024, четвер

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- першою Українською конституцією вважається документ «Пакти і Конституція прав і вольностей запорозького війська», складений гетьманом Пилипом Орликом у 1710 році. Історики мають різні думки щодо того, чи був цей документ Конституцією у сучасному розумінні цього слова або прогресивним твором, який випередив свій час, адже перші Конституції в Європі і США з’явилися лише за сімдесят років потому. Реальної сили Конституція Пилипа Орлика так і не набула, оскільки складалася вона на чужині та її укладачі не мали змоги повернутися в країну. Але в історії вона залишилася як оригінальна правова пам’ятка, яка вперше в Європі обгрунтовує можливість існування парламентської демократичної республіки.
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


В ОБСЄ вважають, що наразі початок політичного процесу на Донбасі не можливий

Світ навколо нас 5490 переглядів

Опубліковано - 5.02.2016 14:03 | Всі новини | Версія для друку

В ОБСЄ вважають, що наразі початок політичного процесу на Донбасі не можливий
В ОБСЄ вважають, що наразі початок політичного процесу на Донбасі не можливий
Врегулювання на Донбасі не можливе без припинення вогню, заявляють німецькі дипломати в ОБСЄ. Серед пріоритетів ФРН під час головування в цій організації - домогтися виконання мінських домовленостей.

Німецькі дипломати та експерти, які працюють в Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), вирішили з перших рук дізнатись про ситуацію навколо врегулювання збройного протистояння на Донбасі. З цією метою цього тижня відвідала Україну керівниця робочого штабу з питань головування Німеччини в ОБСЄ Антьє Леендертсе. ФРН, яка вважається ключовим посередником у врегулюванні конфлікту на сході України, перебрала головування в цій організації на початку січня.

"Врегулювання ситуації можливе лише за умови досягнення стійкого перемир’я або припинення вогню. І тут роль мінських домовленостей важко недооцінити. Потрібно працювати саме у цьому напрямку", - заявила Леендертсе, виступаючи в четвер, 5-го лютого, на прес-конференції в Києві. За її словами, повне припинення вогню на українському сході та політичні кроки щодо надання окремим районам Донбасу особливого порядку самоврядування мають відбуватися одночасно. При цьому дипломат нагадала, що зміни до української конституції стосовно запровадження особливого порядку в деяких районах на Донбасі, мають носити перехідний або тимчасовий характер.

Мандат без змін

Нині за виконанням мінських домовленостей на Донбасі слідкує Спеціальна моніторингова місія (СММ) ОБСЄ. До складу цієї місії входять представники країн-членів ОБСЄ, зокрема і спостерігачі від Росії. З боку українських військових є багато нарікань щодо присутності російських спостерігачів у Спеціальній спостережній місії та взагалі до роботи місії на лінії розмежування. Зокрема, 2 лютого штаб АТО закинув СММ ОБСЄ бездіяльність, оскільки міжнародні спостерігачі не реагують на повідомлення про обстріли бойовиками українських позицій, а саме - на контрольному пункті в’їзду та виїзду "Зайцеве", а також в інших населених пунктах.

За словами Антьє Леендертсе, українська сторона, однак, офіційно не повідомляла про непорозуміння між українськими військовими та спостерігачами СММ. "Після зустрічей з представниками української влади у мене склалося враження, що вони задоволені роботою спостерігачів. У мене немає підстав сумніватись",- зазначила дипломат.

Далі Леендертсе наголосила, що зараз у Відні в рамках головування Німеччини Постійна рада ОБСЄ обговорює питання, чи є потреба змінити чи розширити мандат Спеціальної моніторингової місії в Україні. "Ми обстоюємо позицію, що змін нині не потрібно. Цей мандат СММ має бути продовжений у тому вигляді, як це було досі", - зазначила керівниця робочого штабу з питань головування Німеччини в ОБСЄ.

Крим у пріоритетах

На запитання DW, чи винесено на порядок денний головування Німеччини в ОБСЄ також питання деокупації Криму, Леендертсе відповіла: "Крим завжди проходить через порядок денний засідань нашої Постійної ради ОБСЄ і буде предметом нашої уваги або нашої діяльності впродовж усього року". За словами Леендертсе, однією з причин, чому Німеччина розпочала головувати в ОБСЄ, була анексія Криму Російською Федерацією, що було здійснено всупереч норм міжнародного права. Анексія Криму, на переконання дипломата, є неабияким викликом, тому що ставить під питання архітектуру безпеки в Європі. "Ми не визнаємо анексії Криму", - наголосила Антьє Леендертсе.
Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Світ навколо нас»:
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Нація не помирає від інфаркту, вона помирає тому, що в неї відібрали мову”
Ліна Костенко

 
 

 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.