Актуально
10686 переглядів
 |
Помер Борис Єльцин |
За даними медичних джерел Інтерфаксу, причиною смерті Єльцина стала раптова зупинка серця.
Відомо, що у Бориса Єльцина було хворе серце і він переніс операцію аорто-коронарного шунтування.
Борис Миколайович Єльцин народився 1 лютого 1931 у селі Бутка Талицького району Свердловської області в селянській родині.
У 1955 закінчив будівельний факультет Уральського політехнічного інституту ім. Кірова у Свердловську.
З 1963 - головний інженер, а з 1965 - керівник Свердловського домобудівного комбінату.
У 1968 був переведений з господарської роботи на професійну партійну - очолив відділ будівництва Свердловського обкому партії. У 1975 на пленумі Свердловського обкому КПРС був обраний секретарем обкому.
У 1976 одержав направлення на місячні курси в Москву в Академію суспільних наук (АСН) при ЦК КПРС. 2 листопада 1976 був обраний першим секретарем Свердловського обкому КПРС.
Обирався депутатом Верховної Ради СРСР.12 квітня 1985 очолив Відділ будівництва ЦК КПРС.24 грудня 1985 очолив Московську партійну організацію.
21 жовтня 1987 на пленумі ЦК КПРС Єльцин покритикував роботу Політбюро і секретаріату ЦК. Ніхто з присутніх Єльцина не підтримав.
11 листопада 1987 був змушений визнати помилковість свого виступу і був знятий з посади першого секретаря МДК КПРС.
У грудні 1987 був призначений першим заступником Голови Держбудівництва СРСР - Міністра СРСР (займав цю посаду до 1989).
У березні 1989 був обраний народним депутатом СРСР.У липні 1989 був обраний одним з п’яти співголів Міжрегіональної депутатської групи (МДГ).
У березні 1990 Єльцин був обраний народним депутатом РСФСР. 29 травня 1990 був обраний Головою Верховної Ради РСФСР.
12 червня 1990 З’їзд народних депутатів РСФСР прийняв Декларацію про суверенітет Росії.
12 червня 1991 був обраний Президентом РСФСР.20 липня 1991 вийшов указ Єльцина про ліквідацію партійних організацій на державних підприємствах і в установах на території Росії.
19 - 21 серпня 1991 очолив боротьбу зі спробою державного перевороту ДКНС.
6 листопада 1991 очолив новий Уряд Російської Федерації в якості його Голови.
7 - 8 грудня 1991 у Біловезькій пущі відбулася зустріч президентів Росії й України та Голови Верховної Ради Білорусії, результатом якої стала ліквідація СРСР та проголошення Співдружності Незалежних Держав (СНД).
Вранці 4 жовтня 1993 у Москву були уведені війська.
Наприкінці листопада 1994 санкціонував спробу скинення сепаратистського режиму генерала Джохара Дудаєва в Чечні.
В другому турі виборів 3 липня 1996 був обраний Президентом Росії на другий термін.
19 вересня 1996 переніс хірургічну операцію на серце.
31 грудня 1999 пішов у відставку з посади Президента Російської Федерації.
Більше новин за темою «Втрата»:
