Аратта - На головну

23 вересня 2017, субота

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в місті Батурин (Чернігівська область) 5 листопада 1702 року у генерального писаря Пилипа Орлика народився син Григор. Згодом вони будуть змушені покинути Україну. Пилип Орлик буде гетьманувати понад тридцять років, але більша частина його гетьманства пройде в еміграції. Григор Орлик стане визначним державним і військовим діячем Франції, генералом і довіреною особою короля Людовіка XV, отримає графський титул і велику кількість європейських нагород. В 1747 році Г.Орлик одружиться на Луїзі-Олені де Брюн де Дентельвіль і стане володарем значних земель у Франції. Під Парижем він буде мати замок. В середині ХХ ст. на землях, що колись належали Григору Орлику буде побудований міжнародний аеропорт “Орлі”...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


20 березня - День весняного рівнодення, початок астрономічної весни

Календар 5322 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 20.03.2017 06:41 | Всі новини | Версія для друку | Коментарі (0)

20 березня - День весняного рівнодення, початок астрономічної весни
20 березня - День весняного рівнодення, початок астрономічної весни
20 березня о 10:28 за Гринвічем (12:28 за Києвом) наша планета проходить через момент сонячного рівнодення. Починається весна за астрономічним, природним календарем і новий Сонячний рік.

Важливою віхою зміни сезонів є день весняного рівнодення, астрономічний початок весни. Як відомо, навесні день збільшується, а ніч скорочується. І 20-го наступає момент, коли тривалість дня і тривалість ночі стають рівними. Такий день називається Днем весняного рівнодення (або, як давні часи - Великим Днем, - Великоднем).

У цей день для всіх місць Землі (окрім районів земних полюсів) день майже рівний ночі ( "майже" - через рефракцію, той факт, що Сонце - не точкове джерело світла, а диск, і також через те, що сам момент рівнодення зміщений відносно 6 або 18 годин місцевого сонячного часу).

Весняне і осіннє рівнодення вважаються астрономічним початком відповідних пір року. Проміжок між двома однойменними рівноденнями називається тропічним роком, який і прийнятий для вимірювання часу.

Тропічний рік складає приблизно 365,2422 сонячних діб, тому рівнодення припадає на різний час діб, пересуваючись вперед щоразу майже на 6 годин.

Юліанський рік становить 365 і 1/4 діб. Вставний день високосного року повертає рівнодення на колишнє число року. Але тропічний рік трохи менший юліанського, і рівнодення насправді повільно відступає за числами юліанського календаря.

В григоріанському ж літочисленні внаслідок пропуску трьох днів у 400 років воно майже нерухоме (григоріанський рік в середньому становить 365,2425 діб).

З прадавніх часів весняне рівнодення вважали великим святом, а в першу неділю після настання рівнодення у слов’ян святкувався Великдень - "великий день", - сонячне святе, час коли день перемагає ніч ("Великий День"), весна - зиму і починається новий рік за сонячним календарем.

З цього дня починається повне пожвавлення Землі, відродження природи. Для цього дня існувала і безліч народних прикмет. Наприклад, якщо цього дня буде ясна погода, це до теплого літа.

Настання весни наші пращури вважали святом (Великим Днем - звідти і традиція святкувати «Великодень», з великим нетерпінням очікували її приходу (як і ми зараз!) і однаково урочисто відзначали його в різних частинах Європи та Азії. Язичницькі святкування приходу весни були сповнені важливим сакральним змістом перемоги світла над пітьмою, пробудження всього живого і початку нового життя.

Настання весни наші пращури вважали святом, з великим нетерпінням очікували її приходу (як і ми зараз!) і однаково урочисто відзначали його в різних частинах Європи та Азії. Язичницькі святкування приходу весни були сповнені важливим сакральним змістом перемоги світла над пітьмою, пробудження всього живого і початку нового життя.

Енциклопедичний Словник Брокгауза і Ефрона 1892 р. писав: «З цілковитою певністю можна сказати, що весняне свято існувало вже у слов’ян-поганців (язичників) і тільки потім з ним збіглося свято Християнської Церкви…»

З приходом християнства розпочалася непримиренна боротьба духовенства з «поганськими» звичаями і первісною культурою народу, що вкорінювалися тисячоліттями у народну пам’ять. Тому багато народних свят і обрядів залишилися, але під виглядом християнських.

Широко поширені веснянки-гаївки, що співали дівчата і водили хороводи у гаях, на галявинах біля води, символізували прихід весни, яка перемагала стару зиму.

Мало-помалу веснянки «християнізувалися», а в XIV-XV ст. веснянки-гаївки почали водити біля церков після християнського Великодня.

Ой, весна, ой красна,
Що ти нам принесла?
Де зимувала, кого зігрівала?
А ми за тобою насумувались,
А ми тебе, весно, навиглядались.
У День весняного рівнодення бажаємо всім благодення!
У День весняного рівнодення бажаємо всім благодення!
У Великдень весна перемагає зиму, світовий день починає збільшуватися, воскресає Бог життя - Дажбог-Сонце. Життєтворяще Сонце особливо виграє першого Великого дня вранці, коли сходить. Тоді люди відчиняли усі вікна, щоб запустити у хату його чудодійне проміння.

Стародавні жерці на Великдень ходили від хати до хати і сповіщали: "Радуйтеся, Син Божий воскрес!" І разом із Сонцем-Дажбогом, яке дарувало світло і тепло воскресала природа. Дажбог-Сонце запліднював життям Землю. В ніч перед приходом Великого дня - воскресіння новолітнього, весняного життєдайного Сонця - на пагорбах, щоб бути ближче до Божича, запалювали вогнища, які палали всю ніч, єднаючі людські душі з великою душею зоряного неба предків.

У перший день Великодня всі сідають за стіл ще досвіту. Але перед цим вся родина вмивається крашанками. Мати наливає у чепреп’яну миску холодної води, а на дно кладе три червоні крашанки. Після кожної особи воду міняють, але крашанки залишаються. Всім, хто вмивається крашанками, Божич-Сонце дарує здоров’я, а дівчатам ще й вроду.

На Великдень випікався священний хліб, який посипався пшоном і який освячували в спеціальних мисках - ночвах.Така посудина зберігалася у хаті лише для цього свята - в жодних інших потребах не використовувался. В священий коровай встромляли гільце верби, яке вважалося тим священним перводеревом, що росте посеред Вирію і тримає на собі вогонь Дажбога.

У багатьох народів у різні часи весняне рівнодення було початком Нового року. Цей момент слугує відліком для важливих подій у різних релігіях, зокрема в іудаїзмі (Песах), християнстві (обчислення дати Пасхи) тощо.

У зороастрійській традиції, якої також дотримуються іранські, кавказькі і тюркські народи, з першим сходом Сонця після настання весняного рівнодення, починається тотожне свято - Навруз (дослівно - “новий день”), Свято Весни і Новий рік за Сонячним календарем.

Також в цей день відзначається Всесвітній день Землі. За традицією при проведенні свята дзвонить Дзвін Миру.

В США - святкується День сільського господарства.

20-22 березня за зороастритичною традицією святкується Навруз

У березні відзначається Навруз – свято весни або нового року, в перекладі з фарсі означає «новий день».

З приходом весни наступають теплі дні, природа пробуджується і починаю змінювати свої вбрання. Навруз символізує відродження природи, перемогу життя, сподівання на щедрий врожайний рік. Свято відзначається 21 березня в Ірані, республіках Середньої Азії і Кавказу, 22 березня – в Казахстані.

Весняне новорічне свято рівнодення Навруз виникло у Хорасані більше 3000 років тому, майже одночасно з виникненням землеробства, і поширилось на всі сусідні країни.

Корінням Навруз уходить в зороастризм. Він є найдавнішим землеробським святом, його походження пов’язано з виникненням землеробського календаря. Фірдоусі і Омар Хайям, що служив при дворі туркменського царя Мелік-шаха, пов’язували виникнення Наврузу з іменами легендарних царів Джемшида, Каюмурса та інших. За давнім звичаєм, до настання Наврузу люди повинні були прибрати в домівках і навколо, розрахуватися з боргами.

На святковий стіл складали круглі коржики з пшениці, ячменю, проса, кукурудзи, квасолі, гороху, сочевиці, рису, кунжуту ті бобів. В Навруз готують страви з семи, переважно рослинних, продуктів, найбільш відомою святковою стравою є сумаляк - страва з пророщених паростків пшениці.

У День весняного рівнодення бажаємо всім благодення!

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Календар»:
Loading...
  
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Від Трипілля українці як солідаристи тяжіють до кооперативної співпраці, але у 1929 році більшовики перетворили на колгоспи та радгоспи численні сільськогосподарські товариства, машинові товариства, товариства спільного оброблення землі, тощо...”
Юрій Липа

 
Відпочинок на схилах Дніпра
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.