Актуально
5727 переглядів
|
Москва. Жовтень 1993 р. |
Сьогодні коаліція разповсюдила дивний документ під назвою: “До народу України, до ПАРЄ, до Європейського Союзу, до всіх міжнародних організацій, до послів, акредитованих в Україні”.
Аби ні у кого не виникало спокуси звинуватити нашу редакцію у тенденційності, подаємо текст цього шедевру епістолярного жанру без змін.
“Звернення
Черговий незаконний указ Президента України про звільнення вже другого судді Конституційного Суду змушує нас констатувати, що Віктор Ющенко своїми антиконституційними діями штовхає Україну на шлях анархії та хаосу. Видаючи щодня все нові та нові незаконні укази, Президент намагається паралізувати роботу Конституційного Суду, який лише один може врегулювати відносини між гілками влади; на вердикт Конституційного Суду очікує народ України, світова громадськість. Це, по суті, остання інстанція, спроможна повернути життя держави в конституційне русло. Президент намагається паралізувати роботу і інших правових інституцій, заблокувати діяльність інших гілок влади, фактично одноосібно узурпувавши всю владу у своїх руках.
Президент Ющенко цинічно демонструє зневагу до законів, до Конституції України, чим перекреслює усі демократичні надбання, які досягла наша країна за роки незалежності.
Непередбачуваність, непрогнозованість вчинків та дій Президента викликає тривогу за завтрашній день держави. На наше переконання, Президент реалізує антиконстуційний заколот. Наступним кроком Президента може бути указ, яким він дасть розпорядження вивести на вулиці танки. Ми тривалий час закликали Президента України до порозуміння та компромісу. Ми не раз подавали йому плани політичного врегулювання, робили реальні кроки назустріч, але Президент лукавив – перебуваючи на Заході, висловлював демократичні гасла і готовність до компромісу задля єдності країни, а повертаючись до Києва, ще з більшим цинізмом топтався по Законові та по Конституції.
Дії Президента України сьогодні стають небезпечними для держави та народу. Україні загрожує правовий безлад та громадянська війна.
Ми закликаємо міжнародну спільноту негайно втрутитися у ситуацію в країні, надіслати до нашої держави своїх представників, які виконали б посередницьку роль. Ми звертаємося до Ради Європи із закликом підтримати нас у намаганні проти повернення України назад до авторитаризму. Ми закликаємо світ нагадати Президентові Ющенку про демократичні принципи, про верховенство права, про те, що Україна повинна залишатися регіоном спокою і стабільності у центрі Європи.
Віктор Янукович
Олександр Мороз
Петро Симоненко”
Замість післямови. Товариші більшовики особливо полюбляють балакати про демократичні цінності. Проте, коли справа стосується їхніх “подвигів” під час перебування у владі - тут миттєво настає тяжка форма амнезії.
Ось, наприклад, товариш Симоненко, лідер місцевих комуністів. Він й досі на повному серйозі пишається досягненнями комуністичного режиму. Включаючи Голодомори, масові екзекуції населення, концтабори тощо... Словом минулою демократичною практикою комуністичної влади. Саме українські комуністи до останнього блокували прийняття парламентом резолюції про визнання Голодомору актом геноциду українського народу... Власне, є всі підстави припускати, що закономірність зменшення комуністичного представництва у парламенті - діє і ця каденція для них остання.
Класовоблизькі регіонали, на чолі із двічі не судимим прем'єром Януковичем, звісно не мають такого багатого “послужного списку”, як справжні більшовики-комуністи. Проте дещо є. Наприклад, тотальні фальсифікації виборів, залякування виборців у східних та південно-східних регіонах. Цей факт знайшов відображення навіть у вердикті Верховного Суду України... Та й судячи із стану правоохоронних органів у регіонах, де у владних кабінетах сидять члени зазначеної партії чи їхні довірені особи - “досягнення” означеної організації не сягають навіть феодального суспільного устрою, більше нагадуючи розбійницьку ватагу... Доказом цього є непоодинокі знахідки трупів по закинутих шахтах чи лісопосадках, які стали можливими після повалення кучмізму...
Просто дивно, як ці люди можуть ще апелювати до якихось демократичних цінностей? Невже пан Янукович забувся, як він у 2004 році наполягав на застосуванні сили до громадян, які протестували на Майдані? Чи, маючи всю повноту влади, вони б не вагаючись розтріляли й парламент, й демонстрантів? Щоправда, в останньому чомусь сумнівів немає.
Більше новин за темою «Коаліція «С.Р.А.К.А»»:
