Аратта - На головну

28 березня 2017, вівторок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- під час англо-бурської війни (Південна Африка) в 1899-1902 роках, командир одного з загонів бурів українець Юрій Будяк, врятував від розстрілу одного молодого англійського журналіста. Згодом останній допоміг Ю.Будяку вступити до Оксфордського університету. В 1917 році Ю.Будяк працює в уряді Української Народної Республіки. В 1943 році Юрій Будяк помирає в радянському концтаборі. Англійського журналіста звали .... Уїнстон Черчілль....

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Помер Олександр Солженіцин

Втрата 6525 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 4.08.2008 00:48 | Всі новини | Версія для друку | Коментарі (0)

Помер Олександр Солженіцин
Помер Олександр Солженіцин
Сьогодні вночі помер видатний російський письменник, правозахисник і багаторічний в'язень ГУЛАГу Олександр Солженіцин.

Про це стало відомо із джерел в літературних колах Москви.

Згідно із цією інформацією, письменник помер вдома, від гострої серцевої недостатності.

За словами його сина Степана, Солженіцин помер о 23.45 у неділю. Останнім часом видатний письменник сильно хворів, проте не припиняв літературної творчості - готував, разом із дружиною, видання своїх творів у 30 томах.

Олександр Солженіцин народився 11 грудня 1918 р. у Кисловодську, в родині козаків, Росія.

Батько, Ісаакій Семенович. Мати - Таїсія Захарівна Щербак - з родини заможного землевласника.

1925 р. — сім’я переїхала в Ростов-на-Дону.

1936 - 1941 рр. — навчання на фізико-математичному факультеті Ростовського університету.

1939 р.— поступив на заочне відділення Московського інституту філософії, літератури, історії (у деяких джерелах вказані літературні курси МДУ).

1941 р.— пішов в армію.

1942 р.— після навчання в артилерійському училищі у Костромі, відправлений на фронт командиром батареї звукової розвідки. Нагороджений орденами Вітчизняної війни 2-го ступеня та орденом Червоної Зірки.

1945 р.— за критику дій Йосипа Сталіна в особистих листах до друга дитинства Миколи Віткевича заарештований і засуджений на 8 років виправно-трудових таборів.

1945-1953 рр. — відбував термін у таборах.

1953 р.— звільнений без права проживання в Європейській частині СРСР і відправлений на "вічне поселення"; жив в аулі Кок-Терек Джамбульської області (Казахстан).

1956 р. — був реабілітований, переїзд до Рязані. Працював вчителем математики.

1962 р.— у журналі Новий світ, надрукований твір «Один день з життя Івана Денисовича» (перероблена на вимогу редакції повість «Щ-854. Один день одного зека»). Оповідання висунули на Ленінську премію, що викликало активний спротив представників комуністичної влади.

1965 р.— за розпорядженням влади припинили подальше видання творів у СРСР: твори, які вже були надруковані, вилучалися з бібліотек.

1969 р.— виключений зі Спілки письменників СРСР.

1969 – 1988 рр. — пише восьмитомну епопею «Червоне колесо», що складається з романів - Серпень Чотирнадцятого, Жовтень Шістнадцятого, Березень Сімнадцятого.

1970 р.— лауреат Нобелівської премії з літератури.

1974 р.— заарештований після публікації у Парижі книги «Архіпелаг ГУЛАГ».

З лютого 1974 р.— визнаний винним у державній зраді, позбавлений громадянства і засуджений до вигнання з СРСР. Оселяється у ФРН, потім у Швейцарії (Цюріх).

З 1976 р. — живе у США.

1989 р.— у журналі «Новий світ» відбулася перша офіційна публікація уривків з роману «Архіпелаг ГУЛАГ».

Серпень 1990 р. — відновлено радянське громадянство.

1990 р.— удостоєний Державної премії за книгу Архіпелаг ГУЛАГ.

27 травня 1994 р.— повернення в Росію.

1997 р.— обраний дійсним членом Академії наук Російської Федерації.

2001 р. — публікація історичного дослідження «Двісті років разом».

Сімейний стан:

Перша дружина Солженіцина — Наталя Решетовська (1914 р.н.).

На початку 70-х рр. одружився з Наталею Свєтловою ( 1937 р.н.) — прес-секретар Солженіцина, редагує, корегує і набирає рукописи, керує фондом письменника. У них троє синів.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Втрата»:
Loading...
  
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

3нання буває двох видів. Ми самі знаємо предмет або ж знаємо, де знайти про нього відомості ”
Бенджамін Франклін

 
Знайди свою ГАРМОНІЮ!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.