Актуально
7419 переглядів
 |
Свобода слова по-російськи. За те, що чиновники вважають образливим - саджають |
Експерти побоюються, що тепер в різних регіонах країни ухвалюватимуться кримінальні вироки за Інтернет-тексти найрізноманітнішої спрямованості.
Індустріальний районний суд Барнаула визнав мешканця цього міста Олександра (прізвище засудженого не розкривається) винним по статтях про роздмухування національної, расової або релігійної ворожнечі і публічну образу представника влади при виконанні ним посадових обов'язків.
Восени 2006 р. з використанням власного комп'ютера Олександр створив інтернет-ресурс, де розміщував тексти і відеоматеріали, що розпалюють міжнаціональну ворожнечу, а також текстову і графічну інформацію, що ображає честь і гідність тодішнього Президента Росії Володимира Путіна. Зокрема, на сайті було поміщено зображення Путіна в одязі скінхеда.
Під час обшуків у Олександра удома була виявлена націоналістична атрибутика, берестова кора із зображенням фашистської свастики, заборонена газета «Лимонка» і відеоплівка, де він в лісі навчається рукопашному бою разом з друзьями-скінхедами. Екстремістські матеріали, у вигляді екранної заставки, були знайдені і на комп'ютері підсудного. Підсудний є членом руху «Російська нація», раніше він затримувався міліцією за участь в забороненому мітингу «Руху проти нелегальної еміграції».
«На суді Олександр намагався довести свою невинність, але суд критично віднісся до його свідчень і визнав його винним», - заявила заступник прокурора Індустріального району Ірина Герасименко. Вердикт суду – рік позбавлення волі з відбуванням покарання в колонії-поселенні.
За останні декілька років судові вироки за екстремізм в інтернеті стали частою практикою, проте до цих пір обвинувачених засуджували до виплати штрафу або умовних термінів покарання.
Так було, зокрема, і у справах про образу Володимира Путіна.
У 2005 р. за створення сайту з образами Президента Росії суд Центрального району Красноярська засудив активіста Націонал-більшовицької партії Андрія Сковородникова до шести місяців виправних робіт і знищенню комп'ютера.
А в 2006 р. суд Іваново за статтю «Путін – фалічний символ Росії» засудив редактора інтернет-газети «Курсив» Володимира Рахманькова до виплати штрафу у розмірі 40 тис. крб.
Єдиний реальний термін – 1,5 року в колонії-поселенні – був в 2006 р. призначений жителеві Санкт-Петербурга Олександру Втулкину, але тоді йшлося про размешені ним на інтернет-форумах погроз вбивства на аресу губернатора міста Валентини Матвієнко.
«Ухвалювати судові вироки за «букви», на мій погляд, невірно, правильніше було б публічно засуджувати таких людей, - відзначає професор Тартуського університету Роман Лейбов. - Тепер же можна чекати, що практика ухвалення судових вироків з реальними тюремними термінами, за вислови в інтернеті, розповсюдитися на різні регіони. Причому, як показує справа Сиктивкарського блоггера Савви Терентьева (отримав рік умовно за коментар про необхідність «спалювати невірних ментів»), до відповідальності можуть притягати зовсім не за екстремістські і навіть не за політичні тексти».
Втім, як відзначає екс-керівник служби блогов компанії «Суп» Антон Носик, в даному вироку міститься очевидне послання властей про те, що не треба чіпати перших осіб держави. «Підсудний викладав в інтернеті відео з побиттям людей, - говорить Носик. - Очевидно, що неможливо бити людину і одночасно тримати в руках мобільний телефон. Тобто він був членом цілого екстремістського угрупування, але до відповідальності притягнули лише того, хто володіє програмою Adobe Photoshop, оскільки тільки він завдав образи особисто на аресу Путіна».
Від “Аратти”: гримаси тоталітарного правосуддя, замість суду - нормальне явище для Росії.
Загальновідомо, при чому із того ж росіського законодавства, що позивачем чи заявником у справах про приниження гідності чи образу при виконанні, може бути лише фізична особа, яку, власне образили. У випадку про розпалювання міжнаціональної ж ворожнечі - може бути прокуратура, але за умови позитивного висновку експертної комісії.
Наразі, ми маємо великий сумнів у тому, що безпосередньо САМ Путін бачив творчість підсудного. А тим більше - був заявником. Відтак, чи не очевидно, що так зване судове рішення, як і решта у правах Інтернет-користувачів, є нікчемними із точки зору того ж російського законодавства?
А хто сказав, що у Росії може бути правосуддя?
Більше новин за темою «Імперія «Совок»»:
