X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
Аратта - На головну

13 грудня 2017, середа

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в містечку Бердичів (Житомирська область) в костьолі Святої Варвари 14 березня 1850 року місцева красуня Евеліна Ганська була повінчана з Оноре де Бальзаком. В цьому ж містечку тривалий час жив Фредерік Шопен, окрім написання музики, він також керував роботами по реставрації тамтешнього органу...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Заява Президента України для ЗМІ

Політика Регіон: м.Київ 4926 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 3.08.2006 13:08 | Всі новини | Версія для друку | Коментарі (0)

В ніч на четвер Президент України Віктор Ющенко звернувся до ЗМІ із заявою.

Шановні журналісти!

Перш за все я хотів би подякувати вам за той живий інтерес до політичних процесів, які відбуваються в країні. Те, що ви багато ночей знаходитесь біля Секретаріату Президента, говорить про те, що у вас є істинний інтерес до тих рішень і тих процесів, які повинні прийняти і Президент і нація в цілому.

Я хотів би свою заяву розпочати з того, що я переконаний, той поступ демократії, який розпочався 26 березня цього року виборами до парламенту, зобов’язує всі політичні сили, всі державницькі інститути проводити курс подальшої демократизації. Так склалося, що за результатами виборів на одну частину політичних блоків та сил передали свої симпатії біля восьми мільйонів громадян України. На іншу частину блоків і політичних сил трошки більше восьми мільйонів. І Україна стала перед вибором – чи проводити цей кордон, де його проводити? По якому берегу Дніпра? Це – виклики, які не тільки стосуються самого вибору громадян України, це питання, які виникають уже і в формуванні коаліції, і власне державницького курсу.

Я хотів би підкреслити, що для мене основною частиною моєї лепти у цій дискусії було як, не дивлячись на цю ситуацію, утримати унітарність держави, зберегти єдність країни, позбавитись тих гріхів, які випливли під час виборів, які серйозно демонтували національні засади державності, або просто приносили розбрат. І моя ідея круглого столу якраз і полягала в тому, щоб апелювати до громадськості України, посадити політичні сили за круглий стіл і крок за кроком залишати в минулому те, що ще два чи три місяці тому під час виборів було, власне кажучи, тим питанням, яке роз’єднувало націю або давало такі позиви. Я надзвичайно уважно ставився до цієї тези і намагався через увесь процес, в тому числі круглого столу, взагалі переговорного процесу, сформулювати ті домінанти конституційних і демократичних цінностей, які понад усе, незалежно від того, який ми табір представляємо, повинні зберегти політичні сили. І це могла бути відповідь по суті збереження демократичного процесу в України.

Іншими словами, я хочу сказати, що виклик надзвичайно серйозний. Якщо підійти просто, на базі соціології, то країну треба ділить. Але переконаний, що виборець зрозуміє мотиви, по яких я виступав останні два місяці і, особливо, останні два тижні, говорячи особливо про тези консолідації і єднання. Я був оптимістом у тому, що Універсал принесе відповіді на багато питань, викликів, які стосуються єдності, цілісності країни. Бо я переконаний, що в дійсності ніхто з простих громадян країну не хоче ділити. Не хоче Східноукраїнської республіки, не хоче федералізму, не хоче сепаратизму! Те, що було привнесено в українську політику, це були політичні спекуляції. І політичні сили, які привнесли ці тези, повинні публічно відмовитися від них.

Те ж саме стосується ряду питань, які відносяться до внутрішнього курсу, в тому числі й так звана проблематика мовної політики. Конституція дає дуже чітке, ясне і справедливе тлумачення, як знайти компроміс між тезою статусу державної мови української, її розвитку, повсюдного вжитку, і з другої сторони – надання відповідних високих державних гарантій людям, які обирають мовою свого спілкування будь-яку мову національної меншини, і як припинити в країни дискусії про статус мови, яка була розпочата, я думаю, років вісім назад під час виборів Президента. Коли приходили чергові вибори Президента, обов’язково говорилося про статус російської мови, як статус державної. Потім усе це забувалося. Виборці завжди були зраджені по цьому питанню. Але воно знову і знову реанімується. І моє завдання було дати чесну відповідь українській громаді, що від тієї позиції, яку займає Президент, яку я хочу провести через лідерів політичних сил, не постраждає жоден громадянин України, незалежно від того, де він народився, яка його рідна мова. Тому що Конституція дає підвалини, як реагувати і давати відповідь на це питання.

Мені боліло від того, що ми не знаходили відповіді по таких фундаментальних питаннях, як проведення структурних реформ. Мені боліло від того, що ми не знаходили відповіді щодо організації ринку землі. Нам завжди було рано. І я доводив своїм політичним колегам, що доки ми на вулиці Банковій ведемо дискусію відносно ринку землі, ринок землі діє! Тільки він діє саме «чорним» чином. Це щось подібне до ваучерної приватизації. Чим швидше ви робите приватизацію, тим чистішою вона є. Чим довше розтягується цей процес, і в даному випадку процес впровадження ринку землі, тим це буде більш несправедливий для нації процес. Багато речей ще інших, які відносилися до блоку внутрішньої політики, я вважав, що його варто у колі політичних сил, які представляють український парламент, оголосити, зафіксувати і взяти це як основи національного курсу. Причому я говорив, що ці речі закладаються в основи дій коаліції, незалежно від того, яка вона буде, і в основи діяльності уряду, незалежно від того, який він буде.

Окрема теза була про зовнішній курс, де, я переконаний, Україна багато втратила від того, що вона роками засвідчувала неясні контури зовнішньополітичного курсу. З однієї сторони, ми маємо досить великий багаж прийнятих законів, які чітко регулюють цілі, засади і план дій відносно досягнення тих чи інших зовнішньополітичних цілей. З іншої сторони, роками було ігнорування цих цілей. І тому ми домовилися – фундаментальна цінність Універсалу полягає в тому, що всі тези, які викладені в Універсалі, базуються або на Конституції, або на законах України. Іншими словами, ми говоримо про конституційні, власне, цінності нації, яким ми повинні слідувати. І тому для мене, як для Президента, для реалізації тої програми, з якою я переміг на виборах, було надзвичайно важливо підтримання чинного зовнішньополітичного курсу. Це – інтеграція до європейських і північноатлантичних інститутів. Це – інтеграція до Єдиного економічного простору у принципах і послідовності, як це сформовано було українською делегацією на Казанському саміті. Різношвидкісна і різноглибинна інтеграція. Ми повинні були засвідчити своє прагнення до Світової організації торгівлі. Оці речі – знакові, які дають чітку характеристику, куди ми йдемо! Адже ви пам’ятаєте, круглий стіл починався з того, хто ми є, яку політику ми хочемо привнести, як її реалізувати.

Я багато речей пропустив у коментарях, тому що вважаю, що суть мого сьогоднішнього повідомлення, першого, такого базового, полягає у тому, що на момент нашої розмови почалась ратифікація Універсалу і на цей момент цей Універсал підписав Голова Верховної Ради, підписав лідер Партії регіонів, лідер «Нашої України», Прем’єр-міністр України, Президент України. І до ранку, я переконаний, до цього документу приєднаються й інші партнери.

Це дає мені право говорити, що питання, яке для нас було дуже дискусійне останні дні і по суті формувало дуже суперечливі відносини в рамках різних політичних сил, сьогодні знято.

Завтра ми проводимо офіційне підписання Універсалу і завтра я буду готовий дати детальні коментарі навколо речей, які відносяться до внутрішнього, зовнішнього курсів, що зафіксовані в Універсалі. Цим я хотів ще раз сказати: в основах визначення внутрішнього і зовнішнього курсу України, його спадковості сьогодні поставлена крапка! Більше тих дискусій і різночитань, які були до цього, ще декілька тижнів тому, я переконаний, що в українській політичній практиці, принаймні в колі підписантів, не буде! І думаю, що це важливий підсумок сьогоднішньої ночі і сьогоднішнього дня.

Друга річ, про яку я хотів би сказати, це та консультація, яку я провів із лідерами політичних партій відносно розпуску парламенту і призначення позачергових виборів. Ця консультація була проведена о третій годині дня і виходила вона з таких мотивів.

Учора об одинадцятій годині вечора ми знайшли ключові порозуміння по Універсалу. На жаль, коли сьогодні почався робочий день, певна частина політичних сил відмовилася від досягнутих домовленостей. По суті, ми вранці опинились під загрозою, що основи курсу, конституційні цінності, захист демократичних свобод ставиться під великий сумнів. Тому я прийняв рішення про термінове проведення консультацій з лідером парламенту, його заступником, лідерами політичних фракцій відносно розпуску парламенту. Свою мотивацію, яку я висловлював на цій нараді, думаю, вона вам відома, вона донесена, я її повторювати не буду. Після проведення цієї консультації до мене звернулися ряд політичних сил, щоб повернутися ще раз до проведення додаткових консультацій, які стосуються основ курсу, як внутрішнього, так і зовнішньополітичного, теми захисту демократії, свободи. Одним словом, виникла необхідність ще раз заслухати ту аргументацію, яку могли б дати Президенту політичні сили. Тому така консультація була повторно призначена пізніше – о сімнадцятій годині. Під час цієї консультації я ставив за мету донести ряд домінант, виконання яких для мене є обов’язковим, які я буду враховувати при розгляді питання відносно подання кандидатури Прем’єр-міністра.

Перше. Є Президент, який переміг на президентських виборах. Я йшов зі своєю власною програмою. Програма, яка зафіксувала основи курсу, як внутрішнього, так і зовнішнього, і маю підтримку людей в реалізації цього курсу. Речі, які залишились у нас після виборчої кампанії, особливо ранимі: це речі, які по суті були в неузгодженості з Конституцією і законами. Моя мета була поставити останній раз перед політичними силами парламенту питання відносно узгодження цих речей. Щоб ми зберегли єдність нації, щоб ми припинили дискусії про статус мов, щоб чітко висловилися по церковному питанню, щоб ми поставили крапку на організації земельних відносин і структурних реформах, щоб ми кінцево прийняли рішення зараз по основах зовнішнього курсу. Власне кажучи, така консультація завершилась тим, що основні ідеї Універсалу були підтримані політичними силами, які я назвав.

Тому керуючись вищесказаним, тими аргументами, які були досягнуті, я прийняв рішення про подання кандидатури Януковича Віктора Федоровича Прем’єр-міністром України. Цим я ще раз хотів підкреслити – я розумію всю складність, яка виникає і на Сході і на Заході України відносно чинних результатів виборів і будь-якої кандидатури прем’єр-міністра. Я звертаюсь до нації з розумінням віднестися, що можливо ми сьогодні маємо унікальний шанс про те, що ми говорили на Майдані, про що ми мріємо кожний день – як звести обидва береги Дніпра до порозуміння, я маю на увазі в політичному сенсі.

Я знаю, що було декілька варіантів виходу з даної ситуації. Кожен із них політичні наслідки виборів не змінював би. Результат політичних виборів був би той приблизно, який ми сьогодні маємо. Я хотів би попросити вас, шановні друзі, коли ми будемо доносити цю думку до людей, щоб ми розуміли, що вибори, які відбулися, їх чинність, їх демократичність, по суті, підтвердили те, що Україна у своєму виборі має дві полярності. І незалежно від того, чи були б повторні вибори, ми б мали приблизно такий результат. Давайте наберемося мужності і не будемо ховатися від відповіді! Нам треба сьогодні дати відповідь – як формувати соборну унітарну країну? Як найти політичні аргументи, продемонструвати хоча б початок певної політичної толерантності заради цієї країни? Як дати шанс українському парламенту дійсно освоїти уроки парламентаризму? Та історія, яка відбулася після виборів, продемонструвала багато історій, багато епізодів, які показали всю глибину проблематики. Ми були з вами свідками не тільки певних історій, але й певних вчинків, які важко коментувати. Але сьогодні в нас є можливість по суті з білого аркуша паперу приступити до реалізації того курсу, який ми декларували на Майдані, і як через толерантність, через співіснування, співжиття вийти на політичну терпимість, говорити про цілі, які нас об’єднують, а не роз’єднують.

Тому я виходжу з того, що сьогодні мною демонструється ще один шанс на політичне об’єднання країни. Сьогодні я роблю крок назустріч парламенту і думаю, що цей шанс парламент використає конструктивно, для процвітання нації! У нас є хороша нагода зняти гостроту протистояння, вийти з політичної війни і перейти до політичного змагання.

Кінець-кінцем, можливо, найголовніше з того, що я говорив, – ми сьогодні вперше знайшли формулу збереження і супроводження конституційних цінностей держави і нації! Тому я просив би донести до громадян України ту позицію, якою керувався Президент при прийнятті самостійного рішення відносно цього питання.

Я знаю, що яке б рішення Президент не прийняв, воно певною частиною суспільства або було б не сприйнято, або було б сформовано певне непорозуміння. Це стосується і конфігурації коаліції, це стосується і вибору людей відносно симпатій до тих чи інших політичних сил. Це стосується багатьох речей. Але я думаю, що зараз якраз той момент, коли нам краще говорити про цілі, які можуть об’єднувати Україну. Виключно цим було сформульовано моє рішення!

Я хотів би сказати про те, що можливо вперше за останні десять днів у цьому будинку не велося жодних розмов про розподіл портфелів. У цьому будинку йшла дискусія одна – чи здатна нинішня політична влада забезпечити реалізацію конституційних цінностей держави? Чи за цим не стоїть підміна внутрішнього і зовнішнього курсу? Чи за цим не ховається ревізія програми Президента і тої політики, яка проводилася останні роки? Тобто, на мій погляд, в контексті дискусії, цієї полеміки стояли набагато інтегрованіші, набагато важливіші речі, ніж питання формування зон впливу. Хоча безумовно – і це питання буде поставлено, і воно найде своє рішення.

Я переконаний, що сьогодні нас повинні об’єднати великі ідеї заради процвітання України. У нас є історичний шанс мати п’ять років стабільної роботи національного парламенту. Чи використають цей шанс політичні сили? Це запитання до них! Але сьогодні Президент подає руку парламенту, іде назустріч і дає шанс реалізуватись такій політиці. Я переконаний, що у нас є всі можливості говорити кінець-кінцем про перехід від політичної депресії, політичних невизначеностей до стабілізації політичної системи і економічного курсу. Я переконаний, що це – те рішення, яке потрібне сьогодні нації для того, щоб гармонізувати систему своїх цінностей і систему дій.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Політика»:
Loading...
  
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Є речі, котрі неможливо пояснити. Є голос, що керує нами...”
Микола Гоголь

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 

 
Internet Map Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.