Аратта - На головну

29 березня 2017, середа

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- українська мова посіла друге місце в світі за мелодійністю після італійської. Також її визнали третьою найкрасивішою мовою в світі за такими критеріями, як фонетика, лексика, фразеологія та побудова речень після французької та перської мов на мовному конкурсі, що пройшов у Парижі в 1934 році...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


На місці Чугуєва була аланська фортеця

У світі науки Регіон: Харківська область 5806 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 7.08.2006 12:35 | Всі новини | Версія для друку | Коментарі (0)

Фрагмент археологічної карти Харківської обл. з сайту tourist.kharkov.ua
Фрагмент археологічної карти Харківської обл. з сайту tourist.kharkov.ua
Під самим центром Чугуєва на Харківщині українські археологи знайшли рештки міста салтово-маяцької культури. Вона належить племенам аланів, які жили тут у VIII–X століттях.

Саме у цей період вони переходили від кочового до осілого способу життя і підпорядковувалися Хазарському каганатові. Зрештою, як і давні русичі, що платили хазарам данину ”з дима по мечу” — пише ”Повість временних літ”.

На Харківщині вздовж річки Сіверський Донець залишилося близько 300 аланських пам’яток. Дві третини з них — могильники та стоянки. Решта — городища, в яких люди не жили, а лише переховувалися.

Під Чугуєвом був справжній мегаполіс, — стверджує археолог Геннадій Свистун, який керує розкопками. — І в місті, і в передмісті залишився дуже товстий культурний шар, він становить близько 80 см. Це в три-чотири рази більше, ніж у всіх інших аланських городищах. Місто повноцінно жило як мінімум двісті років. Для порівняння — загальна товщина культурних шарів XVII, XVIII і XIX століть не перевищує 20 см.

Торік археологи розкопали кутову вежу фортеці, збудованої Яковом Остряницею 1638 року. А цього року знайшли під нею кам’яну фортецю аланів. На її 3-метрових кам’яних валах був 180-сантиметровий бруствер — стіна, за якою ховалися воїни під час оборони фортеці. Саме такими заввишки були алани — у середньому на 20 см вищі за слов’ян. Фортеця стояла на 50-метровому обриві над рікою Сіверський Донець. Серед усіх аланських укріплень на українській території вона єдина стоїть на узвишші.— Усе це свідчить про особливе значення цього укріплення, — пояснює Геннадій Свистун. — Або тут був великий торговельний центр, або саме через чугуївський брід пролягав важливий шлях, який потребував охорони від кочівників.

З відкриттям Чугуївського поселення на археологічній карті з’являється безперервний ланцюг фортець, що тягнеться правим берегом Сіверського Донця. Алани будували їх біля бродів через річку на відстані ”прямої видимості” — через кожні 4–5 км. Якщо нападали на одну фортецю — усі інші відразу дізнавалися про це.У ”Слові о полку Ігоревім” Сіверський Донець названий Великим Доном. Це була межа між землями аланів і слов’ян з одного боку та кочовими племенами печенігів і половців — з іншого.

Ворожнеча між слов’янами й аланами — це міф, — каже пан Геннадій. — Немає жодної письмової згадки про хоч одну битву між ними. Навпаки — алани захищали слов’ян від кочівників. Завдяки цьому на землях по правий бік від Сіверського Донця були умови для розвитку землеробства та торгівлі.Зараз площа розкопу охоплює 100 кв. м. Знахідок уже понад тисячу, але поки що це рештки керамічного посуду і знаряддя праці.— Наш наступний крок — знайти могильник. Саме там будуть основні знахідки — зброя і прикраси, — каже археолог.

У самому місті поки що відкопали одну землянку, два хліви й погріб. Відстань між спорудами — всього 80 см. Така скупченість свідчить про те, що місто було густонаселеним, а земля цінилася дорого. За стінами міста були три величезні відкриті поселення площею 10–15 гектарів. Такі розміри для салтівської культури — вражаючі. На Чугуївське поселення ніколи ніхто не нападав. Археологи не знайшли навіть наконечників стріл. Міста не спалювали — як й інших аланських городищ.

— Загроза від печенігів була настільки великою, що алани самі покинули свої домівки, — стверджує Свистун. Алани входили до Хазарського каганату. Коли той розпався, самі вони не могли захищати своїх земель. Є дві версії, куди ділися алани. За першою, вони повернулися на Північний Кавказ, звідки й прийшли у VIII столітті.— Але аланів було більше 100 тисяч: у такій кількості вони ніколи б не перетнули ворожих степів, — заперечує цю теорію Геннадій Свистун. — Скоріш за все, вони асимілювалися з місцевим населенням — древніми слов’янами.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «У світі науки»:
Loading...
  
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Той, хто проявляє жалість до ворога, безжалісний до самого себе”
Френсіс Бекон

 
Знайди свою ГАРМОНІЮ!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.