Аратта - На головну

26 травня 2017, п`ятниця

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- передтечею кінотворчості італійськіх неореалістів була стрічка, знята українською кіностудією. Цією кінострічкою фахівці вважають фільм Марка Донського “Веселка” (1943 рік) за однойменною повістю Ванди Василевської. Фільм був знятий на київській кіностудії, яка в роки Другої світової війни була евакуйована в Середню Азію. Він розповідає про українське село під час війни. Президент Рузвельт, переглянувши фільм, надіслав режисерові телеграму з подякою, а у 1944 році картина була відзначена Асоціацією кіно і радіо США.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Українська література понесла втрату - не стало Павла Загребельного

Втрата 6852 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 3.02.2009 11:53 | Всі новини | Версія для друку | Коментарі (0)

Українська література понесла втрату - не стало Павла Загребельного
Українська література понесла втрату - не стало Павла Загребельного
Сьогодні вночі помер Герой України, видатний письменник Павло Загребельний.

Про це повідомила Спілка письменників України.

Павло Загребельний народився 25 серпня 1924 р. в с. Солошине на Полтавщині.

У 1941 року по закінчено десятирічки; вчорашній випускник, ще не маючи повних сімнадцяти років, пішов добровольцем до армії. Був курсантом 2-го Київського артучилища, брав участь в обороні Києва, в серпні 1941р. був поранений. Після шпиталю - знову військове училище, знову фронт, тяжке поранення в серпні 1942р., після якого — полон, і до лютого 1945р. — нацистські концтабори смерті.

У 1945p. Загребельний працює у радянській воєнній місії в Західній Німеччині.

З 1946p. — навчається на філологічному факультеті Дніпропетровського університету. По його закінченні (1951p.) — майже півтора десятиліття журналістської роботи (в обласній дніпропетровській газеті, в журналі «Вітчизна» в Києві), поєднуваної з письменницькою працею.

Серйозною заявкою на письменницьку зрілість стала «Дума про невмирущого» (1957), присвячена воїнському та людському подвигу молодого радянського солдата, який загинув у фашистському концтаборі.

В 1961 — 1963 pp. Загребельний працює головним редактором «Літературної газети» (пізніше — «Літературна Україна»), приблизно в цей час з'явилися три перші романи письменника: «Європа 45» (1959), «Європа. Захід» (1960), «Спека» (1960).

В 1964-1979 - секретар, 1979-1986 - 1-й секретар правління Спілки письменників України. Голова Комітетту з Державних премій ім. Т.Шевченка (1979-1987). Депутат ВР СРСР 10-11 скликання (1979-1989), ВР УРСР 9 скликання (1974-1979). Член КПРС (1960-1990), канд. в члени ЦК КПУ (1974-1979), чл. ЦК КПУ (1979-1989). Член Комітету Національних премій України ім. Т.Шевченка (09.1996-11.2005).

За своє творче життя Павло Загребельний написав багато творів, які вже поповнили скарбницб української літератури: Європа 45 (1959)
Спека (1960), Європа.Захід (1961), День для прийдешнього (1964) - перевидано у 2008 році під назвою Зло, Шепіт (1966), Добрий диявол (1967), Диво (1968), трилогію «З погляду вічності» (1970), Розгін (Державна премія СРСР, 1980) — романна будова з чотирьох книг: «Айгюль», «В напрямі протоки», «Ой крикнули сірі гуси», «Персоносфера», Левине серце, Переходимо до любові (1971), Намилена трава (1974),
Євпраксія (1975) - історичний роман про Євпраксію Всеволодівну, Роксолана (1980), Південний комфорт («Вітчизна», 1984), Вигнання з раю (1985)(продовження «Левиного серця»), Юлія, або запрошення до самовбивства (1994), Брухт (2002), Стовпотворіння (2004).

Павло Загребельний вніс вагомий внесок в українську кінокласику, створиши сценарії до фільмів: «Ракети не повинні злетіти» (1963), «Перевірено — мін немає» (1965, у співавторстві), «Лаври» (1974, т/ф), «І земля стрибала мені назустріч» (1975), «Хто за? Хто проти?» (1977, т/ф), «Ярослав Мудрий» (1981, у співавторстві),
«Розгін» (1986, т/ф).

Редакція порталу "Арактта-Україна" глибоко сумує з цієї втрати та висловлює своє щире співчуття сім'ї та близьким Павла Загребельного. Вічная пам'ять!

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Втрата»:
Loading...
  
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Ми захоплюємося старовиною, але живемо сучасністю ”
Овідій

 
Подорожуйте Україною комфортно і без обмежень!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.